Гречки вистачає, але ціни ростуть: що насправді відбувається

Питання продовольчої безпеки та вартості базових продуктів харчування залишається одним із найгостріших для українського суспільства у 2026 році. На тлі чуток про можливу нестачу гречаної крупи та необхідність її імпорту експерти наводять розрахунки, які свідчать про достатність внутрішніх резервів. Проте вартість пачки крупи в роздрібних мережах продовжує демонструвати висхідну динаміку. Про це повідомив економіст Олег Пендзин для «Комерсант український».

Формула дефіциту: чому запасів гречки вистачить усім

Економіст Олег Пендзин представив математичний розрахунок реального споживання гречки в країні. За його даними, середньостатистичний громадянин України вживає приблизно 3 кг цієї крупи на рік. Враховуючи чисельність населення близько 27 мільйонів осіб, річна потреба внутрішнього ринку становить 81 тисячу тонн.

Показники виробництва за минулий період значно перевищують цей запит:

Урожай 2024 року: 127 тисяч тонн.
Прогнозні залишки та збір 2025 року: понад 116 тисяч тонн.

Оскільки гречка є специфічним продуктом, що споживається переважно в Україні та деяких сусідніх країнах, вона не має масового попиту на світових ринках. Це обмежує експортний потенціал культури, що автоматично залишає основний обсяг виробленої продукції всередині держави. Таким чином, фізичної нестачі сировини в країні не зафіксовано.

Чому ціна росте, якщо гречки багато?

Незважаючи на профіцит сировини, середня ціна на гречку в українських супермаркетах вже перевищила позначку 54 гривні за кілограм. Економісти виділяють кілька факторів, які не пов'язані безпосередньо з обсягами врожаю, але суттєво впливають на кінцевий цінник.

За словами Олега Пендзина, головними причинами подорожчання є:

Енергетична складова: зростання вартості електроенергії для промислових підприємств.
Виробничі умови: необхідність використання генераторів під час блекаутів, що значно підвищує собівартість переробки.
Витрати на пакування: подорожчання матеріалів для фасування готової продукції.
Логістика та інфляція: загальне зростання цін на пально-мастильні матеріали та транспортні послуги.

Додатковим чинником, за даними Інституту аграрної економіки, стало планове скорочення посівних площ під гречку, що є реакцією аграріїв на низькі закупівельні ціни попередніх сезонів.

Прогноз для споживачів

Міністерство аграрної політики традиційно підтримує тримісячний перехідний запас крупи для забезпечення стабільності ринку. Наявність понад 120 тисяч тонн продукції при річній потребі у 81 тисячу тонн дозволяє стверджувати, що підстав для дефіциту немає.

Зростання вартості продукту в роздрібі є результатом загальних економічних процесів у країні, зокрема інфляції та енергетичної кризи, а не наслідком нестачі зерна. Фахівці закликають уникати ажіотажного попиту, оскільки саме штучна паніка може стати додатковим стимулом для подальшого підвищення цін ритейлерами.