Бізнес купуватиме електроенергію за фіксованими цінами: уряд ухвалив важливе рішення

Український енергетичний сектор переходить на європейські стандарти планування та торгівлі. Кабінет Міністрів ухвалив стратегічне рішення про запуск довгострокових контрактів на ринку електричної енергії. Цей крок дозволить вітчизняним підприємствам заздалегідь прорахувати свої операційні витрати та повністю застрахувати себе від непередбачуваних стрибків вартості кіловат-годин.

Для мільйонів українців, які уважно стежать за кожною зміною в енергетиці, уряд одразу озвучив важливе заспокійливе правило: для побутових споживачів нічого не змінюється. Нововведення стосується виключно комерційного сегменту ринку і не вплине на діючі тарифи для населення у житлових будинках.

Фіксована ціна замість «гойдалок»: як працюватиме новий механізм

Досі український бізнес здебільшого залежав від умов короткострокового ринку — так званого ринку «на добу наперед». Головний мінус такої моделі полягає у тотальних сезонних коливаннях ціни. У зимові місяці, коли країна відчуває пікові навантаження та дефіцит генерації, вартість електрики стрімко зростає. Натомість навесні та влітку, завдяки сонцю та паводкам, на ринку спостерігається надлишок ресурсу, і ціни різко падають.

Як повідомила перша віцепрем’єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко, непобутові споживачі отримають законне право купувати електроенергію за фіксованими умовами на тривалий період. Залежно від потреб компанії, вони зможуть законтрактувати необхідний обсяг на такі терміни:

• на один квартал (три місяці);
• на пів року;
• на рік наперед.

Усі закупівлі відбуватимуться виключно через прозорі, відкриті та конкурентні аукціони. Урядовці обіцяють, що перші такі торги стартують на спеціалізованих майданчиках уже найближчим часом. Це дозволить комерційним структурам чітко планувати виробничі цикли, утримувати стабільну собівартість своєї продукції та не закладати у ціни для кінцевих покупців потенційні енергетичні ризики.

Скільки енергії виставлять на перші торги

Для того, щоб не розбалансувати ринок, запуск реформи відбуватиметься у форматі контрольованого пілотного проєкту. На перші довгострокові аукціони уряд вирішив направити сумарно 4% від загальних обсягів виробництва ключових державних генеруючих компаній — «Енергоатому» та «Укргідроенерго».

Ці чотири відсотки державних потужностей розподілять за чіткою пропорцією:

• 2% — будуть реалізовані через середньострокові квартальні контракти;
• 1% — піде на піврічні договори;
• 1% — виставлять на максимально стабільні річні лоти.

Для самих державних виробників така модель є не менш вигідною, ніж для покупців. Вони отримують гарантовані обсяги збуту, захист від фінансових втрат у періоди сезонного профіциту та повністю прогнозовані надходження на свої рахунки протягом року.

Допомога у відновленні: до чого тут досвід ЄС

Впровадження довгострокових енергетичних контрактів — це не вигадка українських урядовців, а поширена і звична практика в країнах Європейського Союзу. Крім суто ринкової стабільності, європейський досвід доводить, що така модель є критично важливою для відновлення зруйнованої інфраструктури та будівництва нових енергетичних об'єктів.

Коли енергетична компанія планує звести нову підстанцію, побудувати блоки генерації чи встановити великі системи накопичення енергії, вона потребує значних банківських кредитів. Західні фінансові інституції та міжнародні донори набагато охочіше виділяють фінансування під проєкти, які мають довгострокову перспективу. Наявність підписаного річного чи багаторічного контракту з чітко визначеною ціною та гарантованим покупцем є найкращим доказом платоспроможності компанії на роки наперед. Таким чином, реформа допоможе залучити мільярдні інвестиції, необхідні для повної перебудови української енергосистеми.