Пряме військове зіткнення між Сполученими Штатами та Іраном, попри ризики для безпеки на Близькому Сході, створює низку стратегічних переваг для російської федерації. Як повідомляє видання Newsweek, адміністрація Дональда Трампа, завдаючи ударів по ключовому союзнику москви, може мимоволі зміцнити позиції кремля в економічній та політичній сферах.
1. Економічна вигода: ріст доходів від енергоносіїв
Найочевиднішим наслідком ескалації є зростання світових цін на нафту. Напруженість в Ормузькій протоці, яка є критичним вузлом для глобальних постачань палива, вже спровокувала подорожчання сировини. За прогнозами аналітиків, якщо вартість бареля перевищить 100 доларів, росія зможе суттєво наростити бюджетні надходження, нівелюючи ефект від західних санкцій. У разі перебоїв із постачанням із Перської затоки такі великі імпортери, як Індія та Китай, можуть збільшити закупівлі саме російських енергоресурсів.
2. Зміщення фокусу з України
Велика війна на Близькому Сході неминуче розпорошує дипломатичні та військові ресурси Вашингтона. Необхідність реагувати на іранську кризу змушує Білий дім переглядати пріоритети, що може призвести до зниження інтенсивності підтримки Києва. Експерти зазначають, що зміна уваги Заходу здатна уповільнити переговорні процеси щодо України та зменшити політичний тиск на москву. Крім того, бойові дії в регіоні ускладнюють логістику мирних переговорів та пошук безпечних майданчиків для міжнародних зустрічей.
3. Легітимізація «політики сили»
Російська дипломатія тривалий час просуває наратив, згідно з яким світовий порядок базується не на міжнародному праві, а на праві сили. Використання США військових інструментів проти Ірану з посиланням на інтереси власної безпеки москва використовує як аргумент для виправдання своїх дій проти України. У кремлі намагаються довести, що великі держави мають право на односторонні жорсткі кроки, навіть за умови міжнародної критики.
4. Криза єдності всередині НАТО та ЄС
Ескалація на Близькому Сході підсвічує суперечності між США та їхніми європейськими союзниками. Частина країн ЄС висловлює незадоволення через брак координації з боку Вашингтона при ухваленні стратегічних рішень. Затяжний характер конфлікту може поглибити розкол всередині Північноатлантичного альянсу, що відповідає довгостроковим цілям російської зовнішньої політики, спрямованим на послаблення трансатлантичної солідарності.
5. Послаблення американського лідерства в регіоні
Якщо військова кампанія США не принесе швидких результатів, довіра до лідерства Вашингтона на Близькому Сході може суттєво знизитися. У такому випадку росія разом із Китаєм отримують можливість зміцнити свій вплив у регіоні, пропонуючи себе як альтернативних партнерів. Це створює умови для формування нових геополітичних альянсів, орієнтованих на москву та Пекін.
Ризики для москви та фактор часу
Попри потенційні вигоди, кремль також несе втрати. Іран залишається важливим військовим партнером рф, зокрема у сфері постачання озброєнь. Ослаблення Тегерана може ускладнити цю співпрацю та підірвати антизахідний фронт.
Однак, на думку аналітиків Newsweek, для росії найвигіднішим є не перемога будь-якої зі сторін, а саме тривалий, виснажливий конфлікт. Така ситуація дозволяє москві вигравати час, вичерпує ресурси Заходу та створює умови для реалізації російських інтересів у війні проти України.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
