Лідерами за найбільшими депутатськими фондами на одного обранця усі три роки після повномасштабного вторгнення були три обласні ради: Київська, Дніпропетровська й Волинська. Найменше грошей у цей період у своєму розпорядженні мали депутати Рівненщини, Хмельниччини та Буковини.
Про це йдеться у дослідженні руху «Чесно», пише Главком.
Так, депутатські фонди – це частина коштів обласного бюджету, яку обранці можуть розподіляти на матеріальну допомогу населенню або субвенції територіальним громадам у межах цільових програм. Гроші розподіляються між усіма депутатами порівну.
Зазнається, що це не їхні особисті фінанси (депутати місцевих рад не отримують винагороди за свою роботу у раді), а гроші, які можна передати виборцям. Можливість створення таких фондів надає закон «Про місцеве самоврядування». 18 із 22 досліджуваних рад ухвалили програми, за умовами яких бюджетні гроші можна виділяти через обранців.
У 12 обласних радах гроші можуть скеровувати винятково на матеріальну допомогу, а на Прикарпатті, Чернігівщині та Дніпропетровщині – на розвиток тергромад. У трьох областях станом на 2024 рік програми призупинили. Львівська обласна рада не надала відповіді на запит.

У 18 з 22 обласних рад діють програми, які дозволяють депутатам розподіляти бюджетні кошти. Загальна сума фондів на 2024 рік становить близько 300 млн грн, що значно менше, ніж у міськрадах обласних центрів, де бюджети сягають 1,2 млрд грн.
Найбільші фонди мають: Київська, Дніпропетровська, Волинська області, а найменші кошти: Рівненська, Хмельницька, Чернівецька області.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
