США та ЄС уклали велику торговельну угоду: що отримає Трамп та до чого тут Україна

27 липня США та Європейський Союз домовилися про нову торгівельну угоду. Вона не лише дозволила президенту Трампу заявити про чергову перемогу, але й створила додатковий тиск на Росію. 24 Канал пояснює, що передбачає ця «велика угода» (big deal), та як вона може вплинути на хід геополітичних подій, зокрема й для України.

Митна війна: як розвивалися події

Президент США Дональд Трамп неодноразово критикував ЄС за торгівельний дисбаланс. У 2024 році експорт Європи до США становив 606 мільярдів доларів, а імпорт лише 370 мільярдів. Хоча послуги (зокрема технологічні, де США мають перевагу) до статистики майже не входили, Трамп активно просував ідею мит як методу тиску.

Попри тиск, ЄС утримався від емоційної реакції. Замість цього Євросоюз пригрозив відмовою від участі у масштабному оборонному проєкті ReArm Europe, запровадженням торгівельних санкцій та скасуванням захисту інтелектуальної власності для американських компаній. Реакція Трампа - відома тактика TACO («Trump Always Chickens Out»), тобто відкат назад. США погодились на м'якші умови. Тариф у 10% та відстрочку для ЄС до 1 серпня 2025 року.

Шотландські гольф-угоди: як Трампа вмовили

Фінальні домовленості відбулися в Шотландії, де Трампа запросили на турнір з гольфу у його власному клубі. Візит профінансували за 180 тисяч фунтів, проігнорувавши скандали з його командою. Там із Трампом зустрілася голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Після переговорів стали відомі умови «великої угоди»:

• Європейські товари обкладатимуться митом у 15% (замість обіцяних 30%);
• ЄС інвестує в економіку США 600 мільярдів доларів;
• Щорічна закупівля європейцями американських енергоносіїв і зброї на 750 мільярдів, з яких щонайменше 250 мільярдів. Саме енергоресурси протягом трьох років.

Хто виграв: США чи Європа?

Трамп отримав змогу прозвітувати перед електоратом про успішний тиск на ЄС і зростання доходів бюджету. Водночас тариф у 15% частково компенсується американськими споживачами. Крім того, він намагається відвернути увагу від скандалу з файлами Епштейна, тож ця «перемога» у торгівельній війні йому вкрай вигідна.

Європа ж уникла більш серйозних санкцій, зберегла стабільність і захист для виробників. Інвестиції в США насправді є кредитами, а не подарунками. Угода також дозволяє ЄС зафіксувати політичну домовленість про зменшення залежності від російського газу, замінивши його американським. Це відкриває нові можливості для геополітичного маневру.

Наслідки для енергетики: США проти Росії

У 2025 році ЄС продовжує купувати російський СПГ і нафтопродукти. Зокрема, через треті країни, як Індія та Азербайджан. Наразі Євросоюз імпортує енергоресурси на 380–420 мільярдів євро щороку, із США лише на 64,5 мільярда. Для виконання домовленостей із Вашингтоном доведеться збільшити закупівлі щонайменше у чотири рази, що фактично унеможливлює співпрацю з Росією.

Ба більше, у США просто немає таких потужностей. У 2024-му Штати експортували енергоносіїв лише на 170 мільярдів доларів. Прискорене нарощування видобутку гальмується ринковою ситуацією через змови в ОПЕК+ нові проєкти можуть виявитися нерентабельними.

Імпорт російського газу в Європу: хто «під прицілом»

Наразі найбільші порти ЄС продовжують імпортувати СПГ із Росії:

• Дюнкерк (Франція) – 5,7 млрд куб. м;
• Більбао (Іспанія) – 3,7 млрд;
• Зебрюгге (Бельгія) – 3,5 млрд;
• Монтуар (Франція) – 2,9 млрд;
• Роттердам (Нідерланди) – 1,8 млрд;
• Мугардос (Іспанія) – 1,5 млрд.

Однак нова реальність змушує ЄС готуватися до повної відмови від російських енергоресурсів, особливо на тлі зобов’язань перед США.

Удар по Росії: тарифна загроза

Після невдалих переговорів із Путіним Трамп заявив про можливе скорочення 50-денної «відстрочки» для Росії, яка завершується 2 вересня. Якщо не буде мирної угоди – на російські енергоносії можуть накласти 100% тариф. Це ударить по ключових покупцях у Європі (зокрема Угорщині та Словаччині) і створить передумови для форс-мажору, який дозволить ЄС розірвати довгострокові угоди з РФ.

У такий спосіб Трамп має прямий економічний інтерес до витіснення Росії з ринку. Хоча він відомий своєю непослідовністю, цього разу ставки високі. Санкції можуть набути глобального характеру США можуть стати рушієм остаточного відриву Європи від російських енергоносіїв.

Український аспект

27 липня, у той самий день, фон дер Ляєн провела телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Хоча офіційно обговорювали лише антикорупційні питання, стало відомо, що розмова також стосувалася санкцій проти Росії. Це може означати, що нова угода США — ЄС відкриває двері для підтримки України у вигляді військової допомоги замість надлишкових закупівель енергоносіїв.