Президентські вибори все ближче? Названо головних претендентів на пост президента

У владній команді України обговорювали можливість проведення президентського голосування вже наприкінці осені цього року. Розмови про організацію виборів активізувалися на тлі позитивної динаміки військових успіхів, оскільки рейтинги чинної влади пішли вгору, і виникла ідея скористатися цим моментом для можливої зміни політичної ситуації. Як зазначає «Українська правда», закриті соціологічні дослідження виявили серйозну конкуренцію для чинного глави держави.

Закрита нарада на Банковій: хто вирішує долю осіннього голосування

Питання організації можливої виборчої кампанії обговорювалося на зустрічі найвпливовіших посадовців країни. В обговоренні взяли участь Володимир Зеленський та керівник його офісу разом із "силовим" заступником Олегом Татаровим.

Також на нараді були присутні:

• від парламенту — лідер фракції більшості Давид Арахамія;

• від уряду — глава Міноборони Михайло Федоров;

• від РНБО — секретар Рустем Умєров.

Позитивна динаміка надихнула команду на обговорення виборчого сценарію, оскільки є сподівання, що українці підтримають чинну владу на тлі зростання її рейтингів.

Генеральські погони проти чинного рейтингу: тривожна соціологія другого туру

Реалізація цього плану зіштовхується з серйозними викликами через високий рівень підтримки військового керівництва. "Але на шляху проведення такої спецоперації існують дві доволі габаритні проблеми. І обидві — з генеральськими погонами. Йдеться про Залужного та Буданова", — йдеться у статті.

Під час зустрічі оприлюднили результати соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Офісу Президента. У першому турі підтримка розподілилася так:

• Володимир Зеленський — 34%;

• Валерій Залужний — 28%;

• Кирило Буданов — 12%.

Проте моделювання другого туру виглядає тривожно для чинного президента. У парі з колишнім головкомом і теперішнім посолом у Великій Британії Валерієм Залужним чинний глава держави поступається з результатом приблизно 32% проти 37% (хоча динаміка на користь Зеленського і він постійно додає). У парі проти Кирила Буданова чинний президент перемагає, але розрив перебуває в межах статистичної похибки — 34% проти 32%.

Конструкція «Зеленський — Президент, Буданов — спікер»: план утримання монополії

Усередині владної команди існує впливова група, яка вважає оптимальним сценарій, за якого Володимир Зеленський переобирається на другий президентський строк, а Кирило Буданов очолює Верховну Раду після парламентських виборів.

Ця модель обумовлена тим, що після наступних виборів Зеленський уже навряд чи матиме монобільшість. Президенту доведеться зосередитися на конституційних повноваженнях: міжнародній політиці, питаннях війни та безпеки. "Нам важливо, щоб Зеленський міг із західних партнерів вибивати ті ресурси, які вони йому обіцяли. Бо прийде нова людина, і вони всі спробують зіскочити зі своїх обіцянок", – раніше пояснював один з українських високопосадовців. Джерела зазначають, що посада голови нового парламенту дозволить Буданову вибудувати власний політичний вплив, щоб стати кандидатом на президентських виборах уже після завершення каденції Зеленського.

Ефект третьої сили: як взаємне стримування відкриває шлях неочевидним кандидатам

Якщо Валерій Залужний та Кирило Буданов вирішать брати участь у виборах, між ними виникне запекла конкуренція. Оскільки жоден із ключових гравців не хоче втрачати свій шанс, усі разом вони застрягають в ситуації взаємного стримування.

Така ситуація створює умови для того, щоб у другий тур пройшов кандидат "зі сторони". Наприклад, на зразок абсолютного чемпіона світу з боксу Олександра Усика, якого наразі майже ніхто не розглядає як фаворита.