«$1,3 млрд на підтримку України»: як Говард Баффет став найбільшим приватним донором України

Американський бізнесмен і філантроп Говард Баффет уперше приїхав в Україну у квітні 2022 року. З того часу Україна стала одним із головних напрямів Howard G. Buffett Foundation, а сам Баффет побував тут 27 разів.

За даними, наведеними фондом, від початку повномасштабної війни на українські проєкти вже спрямовано близько $1,33 млрд. До кінця 2026 року ця сума може наблизитися до $1,5 млрд.

При цьому значна частина коштів пішла не на найбільш відомі ініціативи. Поряд із програмою «Жнива Перемоги», розмінуванням і центром Superhumans фонд фінансує харчування, відновлення інфраструктури, документування воєнних злочинів, роботу екстрених служб і проєкти для дітей.

Чому Баффет обрав Україну

На початку великої війни Україна не була очевидним напрямом для фонду Баффета. Організація багато років працювала переважно у бідніших країнах та регіонах, що переживали конфлікти. Сам Баффет згадував, що під час першої поїздки не знав, чи взагалі буде фонд системно працювати в Україні.

Одним із факторів, які змінили його підхід, стало українське сільське господарство. Через окупацію територій, мінування земель, знищення техніки та бойові дії фермери втрачали можливість обробляти поля.

Для Баффета це було не тільки українською проблемою. Україна до вторгнення була одним із ключових постачальників аграрної продукції на світовий ринок. Тому проблеми українських фермерів безпосередньо стосувалися продовольчої безпеки інших держав.

Уже в перші місяці війни фонд почав фінансувати продовольчу допомогу, документування воєнних злочинів та інші програми. До кінця 2022 року на Україну припало близько $150 млн бюджету фонду. Надалі щорічний обсяг підтримки зріс приблизно до $300 млн.

«Жнива Перемоги»: техніка для фермерів

Одним із найвідоміших українських проєктів Баффета стала програма Victory Harvest, в Україні відома як «Жнива Перемоги».

Ідея виникла практично одразу після його першої поїздки. Баффет почав шукати доступну сільськогосподарську техніку в Європі. Йшлося про трактори, комбайни та сівалки.

Проблема полягала не лише у вартості машин. Для невеликих і середніх господарств придбання дорогої техніки стало практично недосяжним, а оренда в прифронтових районах часто була неможливою.

Тому фонд створив модель, за якої фермери можуть користуватися технікою без оплати за її оренду.

За чотири роки на цей напрям фонд спрямував понад $60 млн. У 2022–2025 роках техніка допомогла обробити близько 823 000 га землі за понад 3600 заявками господарств. У 2026 році програма наближається до показника в 1 млн га.

Для фермерів це означає не тільки можливість провести посівну чи жнива. За оцінками програми, у 2022–2024 роках господарства заощадили майже $25 млн, які в іншому випадку могли б піти на оренду машин.

Баффет регулярно перевіряє роботу програми особисто. Під час поїздок він відвідує фермерські господарства, спілкується з їхніми власниками та дивиться, як працює придбана фондом техніка.

Від розмінування землі до власних машин

Сільське господарство привело фонд до іншої величезної проблеми — мінування.

Україна оцінювала площу територій, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, у мільйони гектарів. Для аграріїв це означало просту проблему: навіть після завершення бойових дій частина полів залишатиметься недоступною без підтвердження їхньої безпеки.

Спочатку фонд фінансував роботу операторів протимінної діяльності. Згодом Баффет почав вкладатися вже в технологічну складову.

Один із проєктів — GAR-3100, автономна машина на базі трактора з важкими ролерами. Її призначення — перевіряти ґрунт після очищення території, щоб фермери могли безпечніше повертати землю до роботи.

Інша розробка — GAR-5120 — призначена безпосередньо для механізованого розмінування.

На цей напрям фонд, за наведеними у матеріалі даними, витратив близько $167 млн. За підтримки Баффета очищено майже 1490 га, ще близько 300 га перевірено ролерами.

Водночас самі гектари не дають повної картини результату. Для українського сектору протимінної діяльності важливі також створені команди, обладнання, технології та нові підходи, які можуть працювати після завершення конкретного гранту.

$77 млн для Superhumans

Ще один великий напрям підтримки — Superhumans, центр протезування та реабілітації у Львові.

Коли майбутній центр лише шукав фінансування, його команда розраховувала отримати від фонду близько $1 млн. Під час переговорів Баффет запитав, скільки коштів потрібно для будівництва всього центру. Відповідь — $14 млн.

Саме так почалося партнерство, яке згодом стало набагато масштабнішим.

За словами Баффета, на сьогодні фонд направив на Superhumans $77 млн. Кошти використовували для будівництва львівського кампусу, операційної діяльності та фінансування протезів.

При цьому фонд не ставить перед центром вимогу повністю перейти на самофінансування. Через високу вартість протезування і масштаби потреб Superhumans, за оцінкою Баффета, ще довго потребуватиме зовнішньої підтримки.

Водночас американський донор намагається не створювати залежності від одного джерела грошей. Команду Superhumans він, зокрема, стимулює розвивати власний фандрейзинг і залучати інших партнерів.

Найбільші витрати залишаються непомітними

Три проєкти — «Жнива Перемоги», розмінування та Superhumans — добре відомі широкій аудиторії. Проте разом вони становлять меншу частину загальних витрат фонду в Україні.

Близько $876 млн припало на інші напрямки.

Найбільша стаття — продовольча допомога. З квітня 2022 року фонд профінансував понад 642,9 млн порцій їжі. Загальні витрати за цим напрямом становлять близько $351 млн.

Окремо фонд витратив близько $244 млн на стратегічну інфраструктуру. Сюди входять відновлення пошкоджених об'єктів, заміна понад 344 000 вікон, ремонт мостів, електростанцій, облаштування укриттів у школах та забезпечення генераторами.

Саме до цієї категорії належить історія харківської друкарні «Фактор-Друк», яка постраждала від російського ракетного удару. Після атаки фонд Баффета взяв на себе фінансування відновлення підприємства. Загальна вартість робіт становила $8,9 млн.

Ще $125 млн спрямували на документування воєнних злочинів. За ці гроші, зокрема, розвивали ДНК-лабораторії, допомагали розслідувати злочини та збирати докази.

На публічну безпеку припало близько $103 млн. Серед профінансованого — автомобілі швидкої допомоги, засоби зв'язку для екстрених служб, службові собаки для поліції та ДСНС, а також обладнання для «Охматдиту» після російського удару в липні 2024 року.

Ще $53 млн фонд виділив на програми для дітей і молоді. За наведеною статистикою, створені за підтримки фонду дитячі центри відвідали понад 2 млн дітей.

Чому Баффет постійно повертається в Україну

Особливість підходу Говарда Баффета — його особиста присутність.

За чотири роки він 27 разів приїжджав в Україну. Під час поїздок відвідує не тільки Київ чи офіційні заходи, а й фермерські господарства, прифронтові райони, підприємства та центри, які підтримує фонд.

Його колеги розповідають, що Баффет прагне бачити результати не на презентаціях, а безпосередньо на місці. Він може сам сісти за кермо сільгосптехніки, поспілкуватися з працівниками або приїхати без попередження.

Це пояснює і його підхід до фінансування. Фонд працює приблизно з 50 партнерами, серед яких міжнародні та українські організації, державні структури й локальні проєкти.

Баффет при цьому не приховує, що швидкість для нього важлива. Його команда проводить перевірку проєктів і контролює використання коштів, але надмірну бюрократію він вважає перешкодою.

У такої моделі є очевидний плюс — рішення можуть ухвалюватися швидше. Водночас частина проєктів сильно залежить від особистої уваги самого Баффета.

Україна стала для нього особистою історією

Поступово робота фонду переросла для Баффета у значно більше, ніж благодійний проєкт.

Він підтримує особисті контакти з українцями, відвідує знайомих під час важливих подій їхнього життя. У нього з'явився хрещеник в Україні, а сам Баффет говорить, що має тут більше друзів, ніж у США.

Він також багато фотографує під час своїх поїздок. Ці знімки стали основою виставок, присвячених війні та людям, які продовжують жити й працювати в Україні.

Сам Баффет пояснює свою постійну присутність бажанням краще розуміти війну. Для нього важливо бачити ситуацію безпосередньо, а не отримувати її лише через звіти.

Його ставлення до України за цей час також змінилося. Він говорить про здатність українців самостійно шукати рішення навіть у ситуації війни та вважає підприємливість однією з майбутніх переваг країни.

Що буде після війни

Баффет не розглядає українські проєкти як короткострокову кампанію, яка автоматично завершиться після припинення бойових дій.

Для аграрного напряму після війни може змінитися акцент. Якщо сьогодні ключове завдання — забезпечити фермерів технікою, то надалі фонд хоче більше уваги приділяти методам обробітку землі. Зокрема, йдеться про no-till — технологію, яку Баффет використовує на власній фермі в Іллінойсі понад три десятиліття.

Розмінування також залишатиметься довгостроковим завданням, адже повернення земель у господарський обіг потребуватиме не тільки очищення територій, а й розвитку відповідної системи.

Загалом Баффет не називає один конкретний проєкт головним результатом своєї роботи в Україні. Його фонд, за задумом родини Баффета, не має існувати безкінечно. Планується, що до 2045 року організація припинить роботу, а накопичені ресурси будуть використані на вирішення актуальних проблем.

Український напрям уже став однією з найбільших ставок у цій стратегії.

$1,33 млрд — сума, яку фонд витратив в Україні на цей момент. Але для Баффета важливий не сам розмір чека. Його підхід полягає в тому, щоб гроші перетворювалися на техніку, відновлені підприємства, очищені поля, протези, їжу, обладнання та інституції, які продовжать працювати й після завершення конкретного фінансування.