Масниця у 2021 році: коли розпочнеться, що означає та як прийнято святкувати?

Масниця – це дуже веселе й смачне свято відзначається впродовж усього тижня напередодні Великого посту. Присвячене воно проводам зими й зустрічі весни.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Конкретної дати святкування Масниці в календарі немає – щороку вона припадає на різні дати й залежить від Великодня. Однак достеменно відомо, що Масниця розпочинається за тиждень до Великого посту й святкується впродовж усього тижня.

У Великий піст цього року православні християни ввійдуть 15 березня, відповідно, перший день Масниці припадає на Міжнародний жіночий день. Отже, так званий масничний тиждень триватиме з 8 березня по 14 березня включно.

Масниця має язичницькі корені й спочатку її святкування було пов’язано з богом сонця Ярилом. З поширенням християнства церква додала його до свого календаря та наповнила новим змістом, проте й дотепер воно зберігає в собі багато язичницьких обрядів та древніх традицій.

Так, викорінити стародавні традиції у церкви не вийшло, вдалося лише скоротити святкування до одного тижня, щоб Масниця не припадала на Великий піст. У християнській традиції масничний тиждень вважається останнім етапом підготовки до нього. У цей період, зокрема, уже не можна їсти м’ясо, але ще дозволяються молочні продукти та страви із них.

На свято прийнято робити опудало Масниці – велику ляльку з соломи, вдягнену у жіночий одяг. За традицією, наприкінці масничного тижня її спалюють як уособлення зими, прагнучи розбудити весняну природу.

Ну і звісно ж, прийнято готувати головну страву Масниці – млинці. Їх смажать як один із основних атрибутів свята, уособлення сонця. Впродовж масничного тижня господиня прагне хоча б раз спекти млинці й пригостити ними своїх рідних і друзів. Доповнюють їх найчастіше маслом, сметаною, медом, фруктами, сиром, ікрою. 

Перший млинець прийнято віддати бідній людині, щоб вона згадала всіх покійних родичів.

Загалом кожен день цього свята унікальний, має свою назву і ритуали.

Понеділок – “зустріч”. У цей день заготовляють продукти для святкових столів, печуть млинці з різними начинками. Також роблять опудало з соломи в жіночій сукні та встановлюють у центрі села чи міста до закінчення Масниці.

Вівторок – “загравання”. Цей день повністю присвячували тому, щоб придивитися до протилежної статі та знайти собі пару.

Середа – “ласунка”, або скоромна середа. Цього дня зяті ходили в гості на млинці до своєї улюбленої тещі.

Четвер – “розгуляй”, або широкий четвер. У цей день усі домашні клопоти повинні бути завершені. Люди починали масштабно святкувати.

П’ятниця – “тещині вечірки”. День, коли теща йшла у гості до зятя, щоб скуштувати приготовлених ним млинців.

Субота – “посиденьки зовиці”. Родичі чоловіка приходять до невістки на млинці. Вони вручають їй подарунок, щоб показати особливу прихильність і “задобрити” її.

Неділя – “прощена”. В останній день Масниці заведено просити вибачення і пробачати, готуватися до початку Великого посту. А ввечері влаштовувати гуляння, на яких проводжають зиму й спалюють опудало Масниці.

Джерело: сайт Уніан

Читайте також: Великий піст 2021: як правильно дотримуватися, що можна й заборонено їсти