«До речі» чи «доречі»: як правильно писати

Правильно писати й казати: «до речі» — окремо, у два слова.

Це прислівниковий зворот із прийменником «до» та іменником «річ» у родовому відмінку («речі»). Відповідає нормам «Українського правопису» (розділ про написання прийменникових сполук та усталених прислівникових зворотів).

• Семантика: «доречно», «між іншим», «між іншим скажу», «у слушний момент».
• Граматика: прийменник «до» + іменник «річ» (форма «речі») вживаються окремо.
• Стиль: доречно в усному та писемному мовленні — від розмовного до офіційно-ділового.
• Пунктуація: зазвичай обособлюється як вставне слово/словосполучення.

Чому інший варіант є помилковим або менш уживаним

Форма «доречі» — це орфографічна помилка, що виникає через злитне написання та відсутність усвідомлення складу сполуки. У «до речі» є прийменник і повнозначне слово, тому написання разом суперечить правилу окремого вживання прийменника з іменником.

• Помилкове узагальнення: плутанина з прислівниками, що пишуться разом (напр.: «досхочу», «врешті-решт»).
• Вплив вимови: у швидкому мовленні слова «зливаються на слух», що провокує злитне письмо.
• Відсутність перевірки: не усвідомлюється, що «речі» — форма іменника «річ» після прийменника «до».

Походження та правила вживання

Сполука «до речі» походить від поєднання прийменника «до» та іменника «річ». Семантично словосполучення означає «те, що має відношення до теми/ситуації», звідси розмовне значення «між іншим» або «доречно саме тепер». Правопис регламентує окреме написання прийменника з іменником і не відносить «до речі» до групи злитних прислівників.

Приклади правильного вживання

• «До речі, засідання перенесли на п’ятницю».
• «Це, до речі, хороший приклад ефективної комунікації».
• «До речі сказати, вимоги до проєкту уточнили вчора».
• «Чи не надто різко? — І, до речі, хто погоджував текст?».
• «До речі, квитки ще є, але ціна зросте після обіду».
• «Цей пункт, до речі, стосується всіх підрозділів».
• «І, до речі, звіти треба надіслати до кінця дня».
• «До речі, дякую за швидку відповідь».
• «Нотаріус, до речі, працює й у суботу».
• «До речі, цей підхід узгоджується з попереднім рішенням».

Приклади неправильного вживання

• ❌ «Доречі, засідання сьогодні» → ✅ «До речі, засідання сьогодні».
• ❌ «Це доречі підтверджує наш висновок» → ✅ «Це, до речі, підтверджує наш висновок».
• ❌ «Напишіть доречі, коли приїдете» → ✅ «Напишіть, до речі, коли приїдете».
• ❌ «Доречі квитки вже купили?» → ✅ «До речі, квитки вже купили?».
• ❌ «Це було сказано доречі» → ✅ «Це було сказано, до речі».

Частота вживання у джерелах

У сучасних текстах і мовленні нормативна форма «до речі» вживається значно частіше і вважається єдино правильною; написання «доречі» трапляється як поодинока орфографічна помилка.

Схожі сумнівні пари слів

• взагалі чи взагалі-то
• нажаль чи на жаль
• врешті чи врешті-решт
• будь-ласка чи будь ласка
• по перше чи по-перше
• загалом чи в цілому

FAQ: часті запитання

Чи можна вживати обидва варіанти?

Ні. Нормативним є лише «до речі». Форма «доречі» вважається орфографічною помилкою.

Чому з’явилась ця помилка?

Через швидку вимову, коли слова зливаються на слух, і за аналогією з прислівниками, які пишуться разом. Проте «до» — це прийменник, а «речі» — іменник, тому слід писати окремо.

Чи є відмінності у вимові?

У вимові пауза мінімальна, але граматично на письмі форми розділяються: «до» та «речі» окремо.

Чи змінювалось правило з часом?

Ні. У правописі стабільно фіксується окреме написання прийменника з іменником у таких усталених сполуках.

Чи треба виділяти «до речі» комами?

Так, якщо виконує роль вставного словосполучення («До речі, маємо ще одне уточнення»). Якщо ж зворот входить у структуру речення без вставного відтінку, коми можуть не ставитися.

Висновок

Правильно: «до речі» — окремо, у два слова. Це нормативна форма, придатна для будь-якого стилю мовлення. Дотримання правила допомагає уникати орфографічних помилок і робить текст охайнішим та професійнішим.