.jpg)
.jpg)
55555555(1).jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)
.jpg)
Російська енергосистема насправді дуже вразлива. Якщо точно влучити по трансформаторах, можна влаштувати їм справжній блекаут. Міноборони рф нещодавно лякало нас новими ударами по світлу. Але Україна цілком здатна влаштувати їм те саме у відповідь. Військові аналітики вказують на високу ймовірність настання комунального колапсу в російських регіонах. Про це в етері "Фабрики новин" розповів військовий експерт Сергій Грабський.
Технічні аспекти знищення підстанцій
Вивести з ладу хоча б один трансформатор вже означає велику біду для ворога. Всередині таких установок знаходиться від 3 до 5 тонн специфічного масла. Після влучання це масло вигорає протягом сімдесяти двох годин. Загасити таку пожежу звичайною водою неможливо. Масло просто спливатиме на поверхню та продовжить горіти. Використання спеціальної піни ускладнюється за умов низьких температур. Засипати палаючий об'єкт землею також вкрай важко.
"При влучанні в трансформатор ніхто його не гасить протягом 72 годин. Адже це від 3 до 5 т масла, яке має вигоріти. Вода тут не допомагає. Масло спливатиме. З піною, особливо взимку, є проблеми. Засипати землею – це теж неймовірно складне завдання", - зазначив Грабський.
Також не забуваємо про суворий клімат рф. Взимку там спокійно буває двадцять чи навіть тридцять градусів морозу. У нас зими набагато тепліші. Проте навіть мінус п'ять градусів створює великі труднощі без опалення. Якщо ж світла не буде тиждень у такий холод, усі комунікації просто замерзнуть. Труби з водою та каналізація гарантовано полопаються.
Масштабні відключення світла часто викликають каскадний ефект. Вихід з ладу одного вузла перекидає навантаження на сусідні мережі. Вони не витримують перенапруги та автоматично відключаються. Ремонт пошкоджених високовольтних автотрансформаторів потребує значного часу.
Чому росіянам буде так складно все полагодити:
-
Через санкції вони не можуть купити нормальне обладнання в Європі чи США.
-
Робити один потужний трансформатор під замовлення доведеться від пів року до року.
-
Возити такі величезні деталі по їхній неосяжній території дуже довго.
-
Щоб замінити західні деталі на китайські чи інші доступні аналоги, треба повністю переробляти проєкти підстанцій.
Як працює їхня ППО та чим ми б'ємо
Нашу українську енергосистему будували ще в період холодної війни. Вона мала витримати умови можливого ядерного конфлікту. Українська система є дуже щільною та маневреною. Російська енергосистема в глибинці не має подібної гнучкості. Тому бити виключно по москві немає практичного сенсу. Набагато краще знищувати саме місцеві розподільчі вузли.
Наші військові вже мають чим туди діставатися, зокрема безпілотниками. Взяти хоча б дрон, який умовно називають «Фламінго». На нього ставлять двигун від старенького літака. Летить він доволі повільно і виглядає як звичайна радянська мішень для ППО. Проте він спокійно пролітає понад 500 кілометрів вглиб росії.
Поява таких дронів глибоко в тилу виявляє слабкість російської протиповітряної оборони. У зоні до 400 кілометрів російські літаки літають дуже обережно. А далі вже працюють їхні місцеві системи ППО. Російська система протиповітряної оборони має осередковий характер. Вона фізично не здатна прикрити всі об'єкти.
Ворогу доводиться стягувати свої зенітні комплекси лише навколо найважливіших військових баз. Прикрити кожну цивільну підстанцію вони просто не можуть. Маршрути безпілотників також програмуються з урахуванням рельєфу місцевості. Вони летять на наднизьких висотах по руслах річок. Це дозволяє залишатися непомітними для більшості наземних радіолокаційних станцій.
