Українці можуть втратити земельні паї: кого торкнуться нові правила

В Україні триває критично важливий етап земельної реформи, який безпосередньо стосується мільйонів громадян — власників невитребуваних земельних часток (паїв) та їхніх законних спадкоємців. Держава встановила чіткі часові рамки, після закінчення яких неоформлена земля назавжди втратить свого власника. Спочатку кінцевим терміном для оформлення таких паїв вважалося 1 січня 2025 року, проте через складнощі воєнного стану Верховна Рада ухвалила закон, який подовжив цей дедлайн до 1 січня 2028 року.

Що буде, якщо не встигнути до дедлайну

Наслідки ігнорування нових термінів є вкрай суворими. Якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваного паю або його спадкоємець не заявить про свої права та не оформить право власності належним чином, він автоматично вважатиметься таким, що добровільно відмовився від земельної ділянки.

Що чекає на таку землю після 2028 року:

• Неоформлені ділянки будуть офіційно визнані комунальною власністю територіальної громади, де вони територіально розташовані.

• Місцева громада через суд зареєструє право власності на цю землю на себе.

• Повернути втрачений пай можна буде виключно в судовому порядку і лише за умови доведення поважних причин пропуску строку (наприклад, служба в лавах ЗСУ, перебування в окупації чи тривала тяжка хвороба).

Як зберегти свою землю: 4 обов'язкові кроки

Щоб захистити свій земельний пай від примусового переходу в комунальну власність, фахівці радять пройти процедуру оформлення вже зараз, не чекаючи на останні місяці перед дедлайном.

Алгоритм дій складається з чотирьох послідовних кроків:

1. Звернення до місцевої ради. Насамперед необхідно подати заяву до сільської, селищної або міської ради за місцем розташування вашого паю. До заяви обов'язково додається сертифікат на право на земельну частку. Ваша мета на цьому етапі — отримати офіційне рішення про дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою для встановлення меж ділянки в натурі.

2. Розробка технічної документації. Із отриманим рішенням ради слід звернутися до сертифікованого інженера-землевпорядника та відповідної землевпорядної організації. Фахівці проведуть геодезичну зйомку поля, визначать точні межі та підготують документацію для Державного земельного кадастру . У результаті вашій ділянці буде присвоєно унікальний кадастровий номер, а ви отримаєте відповідний витяг із ДЗК.

3. Затвердження в громаді. З готовою документацією та витягом із ДЗК потрібно знову повернутися до місцевої ради. Депутати мають ухвалити фінальне рішення щодо затвердження документації та передачі ділянки у вашу власність.

4. Державна реєстрація права власності — це найважливіший фінальний крок, без якого весь попередній процес не матиме юридичної сили. З усіма зібраними документами (рішенням ради, витягом із ДЗК, паспортом та кодом) необхідно звернутися до державного реєстратора в ЦНАПі або до приватного нотаріуса. Вони внесуть запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки тисячі українців ще не замінили старі сертифікати, ближче до 2028 року навантаження на інженерів-землевпорядників і черги до реєстраторів суттєво зростуть. Тож розпочинати цю бюрократичну процедуру варто вже сьогодні.