Війна, посуха, нестабільна економіка — цього року агросектор переживає не найкращі часи. Попри скорочення посівних площ та примхи природи, українці не залишаться без хліба, гречки та зерна для експорту. Чого чекати від урожаю 2025 розповіла Українська аграрна конфедерація.
Збір урожаю стартував — хто вже в полі?
Українські аграрії вже розпочали жнива. У 18 областях зібрали понад 2,6 млн тонн зернових. Першими в поле вийшли південні регіони, де сіють озиму пшеницю, ячмінь, ріпак і горох. Загалом цими культурами засіяно понад 6 млн гектарів. Однак у південних областях врожайність буде нижчою на 10–15% через посуху восени, заморозки навесні та нестабільні погодні умови.
Краще ситуація виглядає на заході та півночі країни. Зокрема на Тернопільщині, Львівщині, Вінниччині, Хмельниччині, Черкащині, Полтавщині та Сумщині. Там очікують найвищих показників урожайності.
Скільки зберемо і чи вистачить українцям?
За прогнозами, валовий збір зернових і зернобобових у 2025 році складе 53,4 млн тонн — це на 5,1% менше, ніж торік.
- Пшениці очікується до 22 млн тонн. Більше ніж достатньо для внутрішніх потреб, які становлять приблизно 4 млн тонн на рік.
- Гречки вдосталь — виробництво покриє потреби населення.
- Жита — менше, але врожайність на 2–3% вища, ніж торік.
Через брак житнього борошна Україна вже змушена імпортувати, а ціни на хліб зростають на 1–1,3% щомісяця.
Посівні площі скоротилися — наскільки критично?
До війни Україна засівала до 29 млн гектарів, нині — лише приблизно 22 млн. Це наслідок окупації частини територій та ризиків у зоні бойових дій. Зокрема: площі під пшеницею скоротилися на 30%, площі під кукурудзою — на 25%. Утім, аграрії компенсують це підвищеною врожайністю, запроваджуючи новітні технології в обробітку землі.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
