Мобілізація в Україні: з якими захворюваннями не беруть до війська

З 18 травня 2024 року в Україні набрав чинности оновлений закон про мобілізацію, який посилив вимоги до призову осіб, що перебувають на військовому обліку. Одним із ключових нововведень стало скасування статусу "обмежено придатний".

Водночас законодавство передбачає винятки для осіб із певними медичними діагнозами. Відповідно до наказу Міністерства оборони України №262 від 27 квітня 2024 року, який затверджує зміни до Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ, громадяни, які мають захворювання зі спеціального переліку, не підлягають мобілізації.

Зокрема, йдеться про хвороби хребта, що можуть стати підставою для звільнення від служби у період воєнного стану. Їх перелік:

• хвороби хребта (дорсопатії) і наслідки М40-М54;
• кіфоз, лордоз, сколіоз, остеохондроз;
• cпондильоз, спондилолістез, ураження міжхребцевих дисків;
• травми хребта, спинного мозку, кровоносних судин, нервових сплетінь і периферичних нервів S22, S24, S25, S32;
• переломи хребта;
• переломи хребця, дуги хребця, остистого, поперечного відростка, вивих або підвивих хребця, розрив міжхребцевого диска;
• розрив, здавлювання, струс, набряк і крововилив спинного мозку;
• туберкульоз хребта, який прогресує, а також кісток і суглобів, що супроводжується розладом функцій, наявністю парезів, паралічів, а також наплавних абсцесів і свищів;
• активний обмежений туберкульоз хребта, кісток, суглобів, сечостатевих органів, іншої позалегеневої локалізації у стадії згасання без наплавних абсцесів і свищів;
• деформувальний спондильоз і міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II-III стадій (зміщення тіл хребців понад 3 мм під час функціональних проб) і вертебробазилярною недостатністю;
• деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного і поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- і тетрапарезом з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітним, каудальним, судинним, компресійним, вираженим больовим синдромом та статокоординаторними порушеннями після тривалого (не менше ніж 3 місяці) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
• фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози ІV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний пагорб тощо) і значними порушеннями функцій зовнішнього дихання ІІІ ступеня за рестриктивним типом.