Директор енергетичних і інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко попередив про ризики перебоїв опалення в Україні цієї зими. Насамперед у прифронтових регіонах та у низці великих областей, які регулярно зазнають атак на енергетичну інфраструктуру. За словами експерта, загроза масових відключень реальна, якщо не вдасться оперативно наростити запаси енергоносіїв і відновити критичні мережі.
Нові факти й ключова цифра
Експерт наводить конкретні цифри запасів: нині в Україні накопичено близько 2,6 млн тонн вугілля та приблизно 11 млрд кубометрів газу. Уряд планує довести запас газу до 13,2 млрд кубометрів, але деякі фахівці оцінюють реальні запаси ближче до 12,5 млрд. Для безпечного проходження опалювального сезону Омельченко назвав поріг у 14,5 млрд кубометрів газу — значно вищий, ніж нинішні показники. Ці розбіжності й створюють підґрунтя для побоювань щодо стабільності опалення восени й взимку.
Регіони під найбільшим ризиком
За оцінкою експерта, найбільша вразливість у прифронтових областях та у містах, які вже систематично піддаються ударам:
- Кривий Ріг,
- Харківщина
- Одещина.
У цих регіонах пошкодження газовидобувних і теплових об’єктів або руйнування енергомережі можуть призвести до локальних або масштабних відключень опалення. Ризик зростає там, де інфраструктура не відновлена повністю або де населення залежить від центрального теплопостачання.
Що каже уряд і яка ситуація з готовністю
Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що готовність до опалювального сезону оцінюється приблизно в 70%, а близько половини критичної інфраструктури вже відремонтовано. Водночас у липні через удари по газовидобувних об’єктах Україна імпортувала рекордні 833 млн кубометрів газу. Показник підкреслює додаткове навантаження на постачання та залежність від миттєвих закупівель. У поєднанні з невпевненістю щодо фактичних запасів це підсилює можливість перебоїв у низці регіонів.
Соціальні та економічні наслідки
Перебої з опаленням означатимуть не лише дискомфорт: шкода може бути економічною (пошкодження майна, простої в роботі підприємств), медичною (зростання ризиків для хворих і літніх людей) та гуманітарною (необхідність евакуації або відкриття пунктів обігріву). Місцеві бюджети, особливо у постраждалих регіонах, опиняться під додатковим навантаженням, а витрати на ремонт інфраструктури й логістику палива можуть зрости

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
