Продаж брендового одягу сотні разів дорожче: як розпізнати схеми

В Україні викрито схему продажу брендового одягу й аксесуарів «секонд-хендом» із завищеними в сотні разів цінами. Значна частина товарів імпортується як вживані речі, сплачуючи мінімальні митні збори, а потім реалізується за цінами, котрі неможливо пояснити звичайною маржею. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Наприклад, ремінь Brioni, ввезений за 36 грн, продавали за 23 360 грн у 800 разів дорожче. Штани Dolce & Gabbana, розмитнені за 184 грн, продавали за 114 500 грн у 621 раз дорожче. А пальто Hugo Boss, яке ввезли за 53 грн, реалізували за 21 500 грн у 406 разів дорожче.

Як працює схема «секонд-хенд» із брендовим маркуванням

За словами народного депутата Данила Гетманцева, ключова схема полягає в імпорті під виглядом вживаного одягу:

товари завозять під класифікацією «секонд-хенд» з мінімальними митними ставками,
потім реалізують як нові брендові одиниці, завищуючи ціну у сотні разів.

Ця практика значною мірою приховує реальний обіг товарів, тіньовий продаж та ухилення від сплати податків. Водночас чесні підприємства, які працюють «в білу», опиняються у невигідному становищі через високі витрати на податки.

Масштаби «сірого» ринку та податкова втрата

Гетманцев підкреслив, що у секторі легкої промисловості діє близько 25 000 підприємств, але лише 70 з них формують понад 55 % податкових надходжень. Це означає, що більшість працює або на межі рентабельності, або «в тіні».

За останні роки Державна податкова служба вже заблокувала фіктивні схеми ПДВ на суму 16,6 млрд грн, з яких 3,1 млрд грн стосуються товаровиробників легкої промисловості.

Приклади абсурдного завищення цін

Ремінь Brioni: ввезений за ~36 грн, продавали за 23 360 грн.
Штани Dolce & Gabbana: розмитнені за ~184 грн, реалізовані за 114 500 грн.
Пальто Hugo Boss: ввезене за ~53 грн, продавали за 21 500 грн.

Такі показники перевищують усі розумні межі націнок, й навіть при високому попиті виглядають як спотворення ринку.

Додаткові схеми ухилення

Окрім ввезення як «вживаного одягу», наголошується й на інших схемах:

махінації з імпортом готових виробів та тканин через зональне розмитнення з різними ставками в різних областях,
продаж продукції за готівку або через фіктивні компанії,
застосування схеми «пересортування», коли товар ввозять під одним митним кодом, а продають під іншим, з нижчим податковим зобов’язанням.

За словами Гетманця, ця тіньова практика вигідна лише контрабандистам. Споживач платить «за бренд», а гроші від продажів йдуть у «чорний кеш», який обходить бюджет.