Українці масово не сплачують комуналку: боргів стає рекордно багато

Кількість виконавчих проваджень через заборгованість за комунальні послуги в Україні продовжує зростати й в середині вересня сягнула рекордної позначки близько 788 тисяч проваджень. Це на 13% більше, ніж торік у липні, ще помітніше у півтора раза більше, ніж на початку повномасштабної війни. І більш ніж удвічі більше, ніж у січні 2021 року. Така динаміка сигналізує не лише про тимчасову складність платоспроможності домогосподарств, а про системну проблему в оплаті комунальних послуг. Повідомляє Експерт.

Де і за що боргують найбільше

Найбільша частка боржників концентрується в прифронтових та найбільш постраждалих регіонах. У відсотковому співвідношенні лідирує:

Дніпропетровська область (19%),
Харківщина (16%),
Донеччина (10%),
Полтавщина та Запоріжжя (по 7%).

За видами послуг найбільше відкритих проваджень пов’язано з опаленням — 42% усіх справ, на водопостачання припадає 21%, решта — житлове обслуговування, електроенергія та газ. Це означає, що найболючіші проблеми зосереджені в «базових» послугах, без яких неможливо забезпечити елементарний комфорт і безпеку життя.

Хто найчастіше не платить

Аналіз вікових груп свідчить: найбільш «злісні» неплатники — люди віком 46–60 років (38% проваджень). Далі йдуть групи 36–45 років і старші за 60 років приблизно по 25% кожна. За статтю — більше проваджень відкрито проти жінок (56%) порівняно з чоловіками (44%). Ця демографія вказує на те, що проблеми з оплатою лежать у колі активного працездатного населення середнього віку та серед пенсіонерів, і відображають як економічну уразливість родин, так і наслідки руйнування робочих місць у регіонах, близьких до фронту.

Чому борги ростуть: поєднання факторів

Причини зростання заборгованості багатокомпонентні. По-перше, це пряма економічна слабкість — втрата доходу або його зниження внаслідок бойових дій, мобілізації, руйнувань підприємств і переселень. По-друге, частина домогосподарств навмисно заощаджує на оплаті, відкладаючи платежі в очікуванні субсидій або одноразових державних виплат. По-третє, сезонні фактори з наближенням опалювального періоду витрати на тепло можуть різко зрости, і багато сімей просто не встигають підготуватись фінансово. Нарешті, адміністративно-технічні проблеми (затримки нарахувань, помилки у платіжках, нестача прозорої інформації) також підсилюють проблему. У сукупності ці чинники породжують лавину виконавчих проваджень.

Наслідки для домогосподарств і для ринку

Відкриття виконавчих проваджень може спричиняти блокування рахунків, списання коштів, арешт майна або інші юридичні обмеження — усе це загрожує погіршенням фінансового становища родин. Для постачальників послуг велика кількість боргів означає дефіцит обігових коштів, зростання потреби у компенсаціях з бюджету і, врешті-решт, ризик переривання постачання у найслабших місцях мереж. На макрорівні це посилює тиск на бюджет і підвищує ризики для стабільності соціальної інфраструктури у регіонах, де спостерігаються найбільші заборгованості.

Державні програми й можливі рішення на рівні влади

Щоб зменшити хвилю боргів, державі й місцевим громадам потрібно поєднати фінансову підтримку з адміністративними ініціативами:

автоматизовані програми субсидій,
гнучка система реструктуризації,
цільові виплати для прифронтових регіонів,
прозоре інформування споживачів про нарахування.

Також важливими є заходи щодо енергоефективності утеплення будинків, заміна котлів і модернізація мереж зменшують споживання енергії й навантаження на сімейні бюджети. У короткостроковій перспективі важливо розгорнути інформаційні кампанії, щоб люди знали, куди звертатися і які є механізми захисту.

Чи може осінь погіршити ситуацію?

Так — опалювальний сезон завжди збільшує ризики. Якщо сім’ї вже мають борги за тепло, у жовтні-листопаді їхні платежі можуть зрости в рази. Це підсилює ймовірність масових виконавчих проваджень і соціального напруження. Тому фокус на профілактиці (оформлення субсидій, домовленості про реструктуризацію, енергоощадні заходи) зараз актуальний як ніколи.