Ці популярні сьогодні прізвища колись давали позашлюбним дітям: чи є ваше серед них?

В українській традиції формування прізвищ має глибоке коріння, а особливий підхід використовувався у випадках народження дітей поза шлюбом. У давнину такі діти нерідко отримували характерні прізвища, що вказували на їхній статус. Зокрема, відомі форми Кривдюк, Кривтюк чи Покровтюк — утворені зі слів, що могли натякати на «образу» або «покров». Проте ці прізвища майже не дійшли до нашого часу — імовірно, через соціальну стигматизацію, вони просто зникли або були змінені в наступних поколіннях.

У тих випадках, коли батько визнавав своє батьківство, дитина мала змогу отримати його родове ім’я. Також був варіант, коли дідусь по материнській лінії дозволяв онукові носити його прізвище — це вважалося винятком, але таке траплялося, особливо в родинах зі знаним прізвищем або бажанням зберегти рід.

Цікавим є також явище утворення прізвищ за іменем матері, що дало початок багатьом нині поширеним родовим назвам. Наприклад:

• Від Катерини — Катеринюк, Катренко;

• Від Насті — Настенко;

• Від Марії — Маруняк, Марусяк, Маріяш, Марунчак;

• Від Маланки — Маланюк, Маланчук;

• Від Параски — Паращук;

• Від Олени — Олянчин;

• Від Ганни — Гануляк;

• Від Мотрони — Мотренко.

Такі прізвища закріплювали родинну ідентичність і водночас демонстрували, що головним джерелом походження була мати, а не батько.

Іншим варіантом було створення прізвищ за видозміненим іменем чоловіка, якого вважали батьком дитини. Наприклад:

• Якщо йшлося про Четвертинського, дитині могли дати прізвище Вертинський;

• Від Калитовського — Литовський.

Це були свого роду "завуальовані" родові назви, які приховували справжнє походження, але залишали символічний зв’язок із потенційним батьком.

Українські прізвища — це не просто слова. Вони зберігають родинну пам’ять, соціальний контекст та навіть історію стосунків. Дослідження походження власного прізвища може відкрити несподівані сторінки сімейної історії.