Українські прізвища зберігають у собі історію цілих поколінь і часто можуть розповісти більше, ніж здається на перший погляд. Колись вони виникали як своєрідні прізвиська — за місцем походження, зовнішніми рисами чи заняттям людини. З часом ці назви стали офіційними родовими прізвищами, передаючись із покоління в покоління, пише Радіо Трек.
Цікаве дослідження львівського мовознавця Юліана Редька показує, що значна частина українських прізвищ має зв’язок із лікуванням і народною медициною. Вони є своєрідним відголоском давніх традицій знахарства, коли кожне село мало свого цілителя чи костоправа.
Наприклад, прізвища Ворожбит та Ворожко походять від людей, які займалися лікуванням замовляннями, травами чи обрядами — тобто були знахарями. Прізвище Медик сьогодні зустрічається лише у 481 людині в Україні, а Зубар — у 845, і означає того, хто лікував або виривав зуби.
Не менш цікаве походження має прізвище Коновал — колись так називали «кінських лікарів», які зналися на лікуванні тварин. А ось Цирульник чи Цирулік означали не лише перукаря: у давнину ці люди могли зробити і стрижку, і кровопускання, і навіть видалити зуб.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
