Традиції та прикмети на Водохреще: що потрібно робити у цей день

Свята рано чи пізно завершуються, і саме 18 та 19 число стають фінальними у січні. Водохреще Господнє та Богоявлення здавна були одними з найважливіших свят та завершенням святок. Після Нового року, Різдва, Щедрого вечора, Василя наступав період очищення, люди святили воду та купалися в річках. 

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Голодна кутя або другий Святвечір

Напередодні Водохреща українці знову готували кутю. Перший раз був на Святвечір, тоді Щедра кутя 13 грудня, а 18 січня на Вілію(Голодна кутя, голодний Святвечір) готували пісні страви, бо готувалися до великого свята Водохреща.

Весь день дотримувалися суворого посту чи взагалі нічого не їли до сходу першої зірки. На вечерю готували страви з риби, пісний борщ, гречаники, пісні голубці, узвар, вареники чи пироги з капустою. Кутю готували, як і на Святвечір, без масла, тільки заправляли медом, маком, сухофруктами. Страв готували менше, ніж 6 січня, але обов’язково парну кількість. Якщо їжа залишалася після вечері, її віддавали курям чи худобі, щоб ті були здоровими.

Перед вечерею у церкві святили воду. Банки й глечики прикрашали квітами, щоб Бог захищав від напасті. І саме ця вода, освячена у вечір Богоявлення, вважалася найбільш цілющою.

Господар дому окроплював кожного члена сім’ї, а тоді й худобу. Ця вода мала знищити всяку біду та зміцнити здоров’я. З пиття свяченої води часто починали вечерю. В деяких місцинах є ще одна традиція: за господарем, коли той окроплює оселю, ходить молодший син з пирогами. Один пиріг має вкусити у сінях, інший — в коморі, а третій — надворі. Потім їх ділять за столом та їдять всією сім’єю, щоб бути здоровими та щасливими.

Після вечері заведено проганяти кутю зі словами:

Утікай, кутя, з покуття,

Узвар, іди на базар,

Паляниці, залишайтеся на полиці,

“Дідух” — на теплий дух,

Щоб кинути кожух.

Читайте також: Розклад богослужінь та освячень води на Водохреща у Рівному

Традиція проганяти кутю була і в запорожців на Січі. Вони влаштовували справжню стрілянину! Мабуть, щоб кутя точно злякалася. На Водохреще теж везли гармати й стріляли біля Дніпра.

Також по завершенню вечері всі ложки родина складала в одну посудину, а зверху клали хлібину, щоб хліб гарно родив у цьому році. З дому виносили дідух та спалювали на городі, таким чином вже прикликаючи весну й тепло. Попіл від дідуха був корисним для майбутнього врожаю, ним посипали город “щоб огірки вродили”.

Після скромної вечері та спалення дідуха люди лягали спати та чекали ранку, щоб святкувати Водохреще. У деяких регіонах на Другий Святвечір лунають щедрівки і виконують деякі обряди зі Святвечора перед Різдвом.

Прикмети на Водохреще:

• Усе небо похмуре — то хліб добре вродить, якщо тільки на сході — жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.
• Якщо йде сніг на Богоявлення — до врожайного року, ясна погода — до неврожаю.
• Коли іде сніг під час освячення води в річці — добре роїтимуться бджоли.
• Повний місяць віщує паводки навесні.
• Сни у ніч з 18 на 19 січня вважають віщими.
• Не можна плакати на Водохреще, бо так мине цілий рік.

Джерело