У сучасному вжитку поширене уявлення, ніби слово «роковини» стосується лише трагічних чи сумних подій, тоді як «річниця» — для святкових, позитивних дат. Такий поділ є хибним і не відповідає нормам української мови, про що розповіла мовознавиця Ольга Васильєва в рубриці «Мовне питання» на сайті «Главком».
За словами дослідниці, в українській мові історично існувало лише слово «роковини». Термін «річниця» з’явився пізніше під впливом польської мови (від rocznica) і тривалий час не був притаманним українському слововжитку — навіть Іван Франко у своїх творах його не використовував.
Мовознавиця підкреслила, що відповідно до тлумачних словників, «роковини» — це будь-яка календарна дата, яка позначає завершення року від певної події. Таким чином, термін не має виключно трагічного чи сумного відтінку.
У підтвердження цього Васильєва навела приклад з драми Лесі Українки, де йдеться про день народження: «Шістнадцять літ таки скінчились! Сьогодні, сьогодні Юзині роковини! Скільки буде гостей, яка буде забава!». Це свідчить, що «роковини» можуть означати й веселі дати.
Висновок мовознавиці однозначний: обидва слова — «річниця» і «роковини» — є синонімічними й можуть вживатися у будь-якому контексті, незалежно від емоційного забарвлення події.
Також Ольга Васильєва звернула увагу на ще одну поширену мовну помилку — плутанину між словами «давність» і «давнина». Дехто помилково вважає, що «давність» є русизмом, але це не так.
Пояснення просте:
- «Давнина» — це історично давні часи або щось, що має давнє походження (наприклад, «у сиву давнину», «пожовклий папір з давнини»).
- «Давність» — вказує на часову відстань від певної події (наприклад, «справа великої давності»).
- «Не плутаймо ці слова!» — закликала експертка, наголошуючи на важливості мовної точності та свідомого вживання лексики в повсякденному спілкуванні.

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
