Кожен українець зможе мати родовий герб: що пропонують зміни до ЦК

У межах рекодифікації Другої книги Цивільного кодексу парламент розглядає норму, яка закріплює за фізичною особою право створювати, використовувати та захищати особистий або родовий герб. Положення винесено «за основу». Тобто воно пройшло перший етап парламентського розгляду, але ще потребує доопрацювання й остаточного ухвалення. Про це розповів виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики (2023-2024 рр.) Ростислав Карандєєв в ефірі Новини.LIVE.

Який правовий статус пропонують

Проєкт визначає родовий знак як візуальну графему, порівнянну з інструментом ідентифікації, аналогічно підпису. Якщо громадянин бажає реального правового захисту, то знак слід реєструвати як об’єкт інтелектуальної власності або захищати в рамках авторського права. В іншому випадку сам по собі герб не дає автоматичного юридичного титулу.

Яким має бути герб

За текстом проєкту, герб повинен бути унікальним і відповідати загальноприйнятим геральдичним правилам:

містити символи,
кольори,
можливий девіз;
заборонено використовувати протизаконну символіку.

Реєстрація та захист: що потрібно знати зараз

Поки що держава готує рамки, очікується, що окремим підзаконним актом визначать порядок визнання й реєстрації гербів. Практично захисту досягнуть двома шляхами: реєстрацією як торгівельної марки (захист від тиражування/підробок) або через авторське право (як графічний твір). Обидва підходи мають свої переваги й обмеження. Проєкт прямо не замінює ці механізми, а дає громадянам формально зафіксоване право створювати герб.

Висновок

Ідея визнати родові й особисті герби як спосіб ідентифікації відповідає тренду на персоналізацію і збереження культурної спадщини, але зараз це переважно декларативна норма. Право створювати закріплено, а механізм захисту й порядок застосування ні. Тому громадянам, які цінують юридичну захищеність, варто поєднувати творчий етап із вже доступними юридичними інструментами й слідкувати за подальшою нормативною деталізацією.