Хрущовки "втомилися": чи вистоять українські багатоповерхівки при катастрофі

Типова радянська забудова в Україні проєктувалась із розрахунку на землетруси до 5 балів за шкалою Ріхтера. У той час як сучасні будівельні норми вимагають витримувати поштовхи до 6–7 балів. Та навіть ці стандарти не завжди гарантують безпеку — адже сейсмічна активність може суттєво відрізнятись навіть у межах одного міста чи району.

Про це розповів доктор фізико-математичних наук, сейсмолог Дмитро Гринь в інтерв’ю для РБК-Україна з посиланням на Інститут геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України.

Радянська забудова: що витримають "втомлені" будинки

За словами вченого, до 2004 року в Україні діяли старі радянські норми будівництва, і більшість багатоповерхівок, зведених у ті роки, зокрема так звані хрущовки, розраховані лише на поштовхи до 5 балів.

"Сильний землетрус може спричинити руйнівну шокову хвилю, але ще небезпечніший інший сценарій: серія слабких поштовхів. Вони поступово розхитують конструкції, зношують з’єднання. Будівля втрачає міцність", — пояснює Гринь.

У таких випадках навіть незначний поштовх може стати фатальним, якщо споруда вже "втомлена" роками експлуатації та не має належного технічного нагляду.

Сучасні будинки — не панацея

Сьогодні в Україні діють три класи відповідальності для будівель:

СС1 — об’єкти з низьким рівнем ризику;
СС2 — житлові та комерційні будівлі середньої важливості;
СС3 — критична інфраструктура, великі ТЦ, школи, лікарні.

Для кожного з цих класів свої норми сейсмостійкості. Проте, як наголошує науковець, система потребує оновлення, адже навіть у межах одного району геологічна ситуація може бути кардинально різною.

"Потрібно проводити спеціальні сейсморозвідки для кожного об’єкта. Інакше ми ризикуємо отримати серйозні наслідки там, де їх можна було уникнути", — додає Гринь.

Чи безпечна Україна з погляду землетрусів?

Загалом Україна вважається відносно безпечною країною щодо сейсмічної активності. Приблизно третина її території лежить на Українському кристалічному щиті — одному з найстабільніших геологічних утворень у Європі. Тут немає активних тектонічних розломів, а отже ризиків сильних землетрусів.

Однак існують регіони, де ситуація зовсім інша. Основну загрозу створює зона Вранча в Румунії — активний сейсмічний осередок, що розташований лише за 110 км від українського кордону. Поштовхи звідти нерідко відчуваються на всій території південно-західної України.

Найбільш сейсмонебезпечні регіони України

До потенційно небезпечних у разі землетрусів належать такі регіони:

Крим
Карпати
Одеська, Чернівецька, Вінницька області
Кіровоградська, Львівська та Тернопільська області

Минулого року в Україні було зафіксовано 9 слабких землетрусів. Найпотужніший за останні 100 років стався у Криму в 1927 році — тоді 70% Ялти було зруйновано.

Недавні приклади землетрусів в Україні

13 липня 2024 року — землетрус магнітудою 2,6 у Чернівецькій області, біля селища Конятин. Джерело поштовхів — на глибині 3 км.
1 лютого 2024 року — під Полтавою стався землетрус магнітудою 3,67. Поштовхи були відчутні на верхніх поверхах будинків, про що масово повідомляли мешканці у соцмережах.

Чи варто хвилюватися?

Поки що сейсмічні ризики в Україні залишаються помірними, однак старий житловий фонд, особливо в південних та західних регіонах, потребує додаткового контролю та модернізації. Особливо це стосується багатоповерхівок 1960–1980-х років, які вже давно вичерпали свій ресурс міцності.

Дмитро Гринь наголошує: "Без оновлення нормативів, без сейсмічного аудиту та модернізації інфраструктури, навіть помірні поштовхи можуть мати серйозні наслідки. Тож головне — не ігнорувати ризики, а діяти на випередження."

Поширити