Новий закон посилює контроль над боржниками — він дозволяє блокувати операції з нерухомістю, щоб люди не «переписували» житло на родичів або не продавали його перед арештом. Але це не те саме, що віддати квартиру державі. Для реальної втрати житла потрібні дві речі: судове рішення (або інший виконавчий документ) і дуже великий борг, повідомляє "На пенсії".
Що саме змінився у підході депутатів
Верховна Рада підтримала законопроєкт, який:
-
створює/розширює Реєстр боржників;
-
дає змогу тимчасово забороняти угоди з нерухомістю тим, хто потрапив до реєстру;
-
мета — не конфіскувати житло, а перешкодити «хованню» майна шляхом переписування або продажу перед арештом.
Це означає: якщо вас занесуть до реєстру, ви тимчасово не зможете переоформляти чи продавати квартиру. Але вилучення житла — окрема, довга процедура.
Як реально доходить до продажу квартири
-
Борг накопичили постачальники послуг.
-
Потрібне рішення суду або інший виконавчий документ.
-
Державний виконавець відкриває виконавче провадження.
-
Якщо інші варіанти вичерпані, може відбутися арешт і продаж майна на аукціоні.
Пам’ятайте: блокування угод ≠ негайний продаж. Продаж можливий лише після суду та процедур виконавчої служби.
Поріг ризику: скільки боргу справді загрожує житлу
Юристи та представники Мін’юсту у публічних коментарях зазначають, що захист «єдиного житла» зберігається: звернення стягнення на житло можливе тільки у випадках значної заборгованості. У публічних матеріалах та роз’ясненнях згадується критерій у 20 мінімальних заробітних плат — у 2025 році при мінімальній зарплаті 8 000 грн це становить приблизно 160 000 грн.
Висновок
Нові правила роблять контроль жорсткішим: реєстр боржників та заборона на угоди ускладнюють «сховати» майно. Але це не означає автоматичного вилучення квартири. Для продажу потрібне судове рішення і значна сума боргу — орієнтовно понад 20 мінімальних зарплат (≈160 000 грн у 2025-му).

.jpg)
.jpg)
6666666(1).jpg)
.jpg)

.jpg)
