Чому Івана Купала відзначається 7 липня і в чому суть цього свята
Щорічно 7 липня українці відзначають Івана Купала. Попри язичницьке походження свята, його відзначають багато православних українців, щоб долучитися до веселих звичаїв і згадати традиції наших предків, пише уніан.
• УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS.
Чому Івана Купала відзначається 7 липня
Достовірно невідомо, коли і як саме відзначався Івана Купала в язичницьку епоху. Відомості про це не збереглися.
За старим (юліанським) календарем Івана Купала випадав на 24 червня. Саме в цю дату свято відзначалося після хрещення Русі. Язичники, ймовірно, прив’язували це свято до літнього сонцестояння. Після встановлення григоріанського календаря Івана Купала став відзначатися 7 липня, що віддалило його від дня літнього сонцестояння.
Що 7 липня відзначає церква
Православна церква 7 липня (24 червня за старим стилем) відзначає Різдво Іоанна Предтечі. Церква завжди намагалася боротися і святом Купала і виступала проти язичницьких традицій свята.
Під тиском церкви відбулося “об’єднання” свят на одну дату. Священики сподівалися, що люди забудуть язичницьке коріння і традиції Івана Купала, і почнуть відзначати християнське свято.
Тепер Івана Купала має одну дату з Різдвом Іоанна Предтечі і ім’я святого в назві. Проте традиції свята не були забуті і відзначаються досі. Попри опір церкви, язичницькі звичаї Івана Купала дуже полюбилися народу і збереглися крізь століття.
Івана Купала: традиції та суть свята
Святкування Івана Купала має магічний характер – ритуальні очищення вогнем, ворожіння, ворожіння, ігри. Відзначають Купалу за ніч до 7 липня. Найвідоміші традиції свята – купальські купання в річках і озерах, заплітання вінків і стрибки через високе багаття.
Івана Купала – популярна дата для ворожінь. Дівчата в цю ніч ворожать на кохання. Закохані пари разом стрибають через багаття: якщо вони не розтиснули руки, то їхні стосунки будуть міцними. Багато українців намагаються відшукати в цю ніч міфічну квітучу папороть.
Початкова суть свята полягала в прославлянні цвітіння, родючості і самого життя. Слов’яни в цей день відзначали поворот сонця з літа на зиму. В сучасні часи багато людей не вкладають в це свято релігійного значення, а лише шанують звичаї пред