Президент Польщі звернувся до парламенту із вимогою заборонити «бандерівські» прапори

Під час концерту на Національному стадіоні у Варшаві 9 серпня помітили червоно-чорний прапор Української повстанської армії (УПА). Подія спричинила хвилю політичних реакцій у Польщі: від вимог притягнути винних до відповідальності й депортацій до ініціативи заборонити використання «бандерівської» символіки в публічному просторі. 

Що сталося на концерті: факти

9 серпня під час виступу білоруського артиста Макса Коржа на Національному стадіоні у Варшаві в натовпі помітили червоно-чорний прапор, який асоціюють з УПА/ОУН. Поліціянти затримали більше ніж 100 осіб за різні порушення громадського порядку; згодом польська влада ініціювала процедури випровадження приблизно 57 громадян України та кількох білорусів, пов’язаних зі сутичками й порушеннями під час заходу. Окремі депутати звернулись до прокуратури через демонстрацію цієї символіки.

Заява президента Польщі: позбавлення «бандерівської» символіки місця в публічному просторі

Президент Польщі Кароль Навроцький у програмі Polsat News висловив обурення з приводу появи «бандерівської» символіки. Він закликав парламент («треба зайнятися законом») розглянути зміни, які б заборонили використання подібних знаків у Польщі: "Необхідно розібратися із законом, щоб такі ситуації більше не повторювалися", — сказав Навроцький.
Президент також назвав використання такої символіки «обурливим» і додав, що бачить необхідність покарання: "Ми повинні реагувати дуже рішуче, просто висилаючи таких людей з Польщі". Він не виключає, що інцидент міг бути провокацією. Президент також планує обговорити питання з президентом України.

Правовий і історичний контекст: чому прапор УПА викликає суперечки

Червоно-чорний прапор пов’язують з ОУН-УПА — українським підпільним рухом, який воював із радянською владою та також мав складні й суперечливі епізоди під час Другої світової війни. У Польщі символіка УПА асоціюється переважно з болючими сторінками історії. Зокрема з Волинською трагедією 1943–1944 років, коли загинули тисячі польських цивільних. Через це в публічному просторі Польщі демонстрація таких символів часто сприймається як провокаційна або навіть небажана. Водночас в Україні частина суспільства сприймає УПА як рух опору за незалежність, тому символ має подвійне, залежне від контексту, значення. Ці історичні розбіжності й спричинили політичний резонанс. 

Чого очікувати далі: законодавчі ініціативи й дипломатичні ризики

Президент Навроцький закликав Сейм розглянути поправку, що б забороняла використання символіки ОУН/УПА на території Польщі, і навіть пропонував кримінальну відповідальність за таке публічне використання. Подібні ініціативи вже обговорюються в публічному просторі та ризикують ускладнити двосторонні відносини, особливо якщо дійде до обмежень, що зачіпатимуть ширший спектр історичної пам’яті. Представники польської влади говорять про необхідність захисту національної пам’яті; українські дипломати звертають увагу на ризик узагальнень і дискримінації української громади в Польщі. Reuters і інші міжнародні видання наголошують, що такі ініціативи можуть підсилити напругу посеред важливої підтримки Польщею України. 

Висновок

Поява прапора УПА на концерті у Варшаві стала каталізатором політичної суперечки: від швидких рішень силових структур — до закликів президента змінити законодавство. Цей інцидент ще раз підкреслив, наскільки чутливими є питання історичної пам’яті між Польщею й Україною. Подальші дії Сейму, позиція польського уряду та дипломатичні контакти між Києвом і Варшавою визначатимуть, чи залишиться це епізодом, чи перетвориться на довготривале джерело напруги.