Перекази під прицілом: як банки й держави отримають детальніші дані про рух грошей

22 листопада 2025 року міжнародна система SWIFT завершила переходити на сучасний формат обміну даними ISO 20022 (CBPR+). Це означає відмову від старого формату MT і впровадження уніфікованої «мови» для банківських повідомлень по всьому світу. Про масштабну трансформацію банківської системи повідомив директор Інституту розвитку економіки України Олександр Гончаров. 

Чим відрізняється новий стандарт

ISO 20022 передбачає значно багатший, структурований набір даних у кожному платіжному повідомленні від детальних призначень платежу до метаданих про відправника й одержувача. Така структура робить транзакції «машинно-читабельними» і сумісними з цифровими валютами центральних банків (CBDC). 

Інтеграція з блокчейном і ролі платформ

У нову інфраструктуру вже інтегрують блокчейн-платформи:

• Ripple для міжбанківських розрахунків із CBDC,
• Stellar для трансграничних переказів і стейблкоїнів,
• Algorand для токенізації активів, Hedera для державних реєстрів,
• Quant як «міст» між традиційними банками та блокчейном. Це прискорює появу програмованої ліквідності та токенізованих фінансових інструментів.

Наслідки для банків, бізнесу й користувачів

• Прозорість трансакцій значно зросте — кожний рух капіталу стане детальніше контрольованим і аналізованим. 
• Зростуть можливості для відстеження нелегальних потоків, але водночас підвищаться вимоги до захисту персональних і фінансових даних.
• Для бізнесів: швидша інтеграція з міжнародними партнерами, нові інструменти фінансування (токенізовані облігації) та зміни в процедурі звітності.

Що це означає для України

Реалізація глобального стандарту швидше за все змусить і українські банки прискорити модернізацію платіжних систем, інтегрувати CBDC-сервіси (коли вони з’являться) й посилити AML/KYC-процедури. Це може підвищити оперативність міжнародних переказів, але водночас збільшить адміністративне навантаження на фінустанови. 

Ризики та питання приватності

Переваги прозорості й швидкості супроводжуються ризиками: централізоване збереження детальніших платіжних даних робить їх привабливою ціллю для кіберзлочинців і дає можливість державам і фінрегуляторам посилювати фінансовий контроль. Потрібні додаткові гарантії захисту персональних даних і чіткі правила доступу до інформації.