Bitcoin – резерв для держав: хто ризикує залишитись поза грою?

У світі спостерігається тренд диверсифікації державних резервів через зростання економічної нестабільності, інфляцію та геополітичні ризики. Звичайно, найбільш привабливим активом для таких цілей залишається Біткоїн з його дефляційною моделлю.

Багато країн уже знайшли рішення своїм економічним проблемам за допомогою криптовалюти:

• Сальвадор, у червні 2021 року став першою країною світу, яка зробила біткоїн офіційним платіжним засобом нарівні з доларом США. Також Сальвадор створив "Bitcoin City" — економічну зону, що фінансується через біткоїн-облігації. Країна уже давно утримує значну частину своїх коштів у BTC, не дивлячись на волатильність ринку
• Бразилія, сьогодні, країна активно обговорює створення державного резервного фонду у Біткоїнах RESBit. Пропонується, щоб до 5% резервів країни (близько 18,6 млрд.$) зберігалися в біткоїнах, аби захистити активи від інфляції та валютних коливань. Додатково країна створює власну державну криптовалюту - Real Digital (Drex), що демонструє інтеграцію криптотехнологій у державні фінанси.
• Мексика виступає за прийняття криптовалюти для фінансової інклюзії та розвитку технологічного сектору. Аналогічні кроки обговорюються в Аргентині, яка має високі темпи інфляції, що підштовхує до пошуку альтернатив традиційним валютам.
• США, у 2024 році Дональд Трамп, після повернення до активної політики, зробив кілька заяв щодо криптовалют. Політик висловив намір створити національний резерв біткоїна в розмірі не менше 1 000 000 BTC. Це могло б слугувати інструментом хеджування державного боргу.

Держави уже почали впроваджувати законодавчу базу для ринку криптовалют. Легалізація дозволяє їм адаптуватись до нових фінансових реалій і отримувати переваги від інновацій. Тому не дивно, що провідні країни уже розробили нормативно-правові акти, наприклад:

• Європейський союз: ЄС впровадив регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets Regulation), який встановлює чіткі правила для криптоактивів, включаючи вимоги до прозорості, звітності та захисту інвесторів. Цей регламент слугує основою для інтеграції криптовалют у європейський фінансовий простір.
• ОАЕ: VARA – спеціальна регуляторна структура для віртуальних активів придумана і введена в Дубаї. 
• Сінгапур: один із перших, хто впровадив криптовалюту на законодавчому рівні через Payment Services Act. Місцева регуляція акцентує увагу на фінансовій стабільності та боротьбі з відмиванням грошей.
• Японія: країна – беззмінний лідер у регулюванні крипторинку. Ще у 2017 році країна визнала біткоїн законним засобом платежу.
• Швейцарія: популярна серед користувачів блокчейну своєю «Крипто-долиною», яка пропонує сприятливі умови для стартапів.
• Україна: звичайно, наша країна також слідує трендам. Хоча робота над законодавством віртуальних активів ще триває, проте її уже можна побачити – у 2022 році був підписаний закон «Про віртуальні активи», який ще не набрав чинності, через затримку поправок в «Податковий кодекс України». Зараз розглядаються два законопроєкти, які призвані це виправити (№ 10225 та № 10225-1). Вони пропонують різні моделі оподаткування та регуляції криптовалюти, проте обидва адаптують європейську модель МіСА.

Інвесторам важливо не тільки бути в курсі всіх вищенаведених нововведень, але й отримати вигоду. Для цього пропоную розглянути емісію біткоїна.

Діаграма відображає структуру емісії біткоїна, розподілену між основними категоріями. Найбільшу частку становлять монети, які зберігаються на ритейл-гаманцях (40.2%), що демонструє значний інтерес з боку роздрібних інвесторів. Інституційні інвестори утримують 23.4% біткоїнів, що свідчить про зростання попиту з боку великих організацій. Близько 18.7% становлять втрачені монети, до яких втрачено доступ через забуті паролі або інші обставини. Частка монет, що зберігається на криптовалютних біржах і доступна для торгівлі, становить 11.2%, тоді як 6.5% ще не було намайнено.

Емісія першої криптовалюти досить диверсифікована і зберігається більше ніж на 54 мільйонах унікальних криптокошельках. Біткоїн також характеризується високим рівнем «нерухомих» монет – близько 15 мільйонів просто утримуються без жодних продаж, тобто, інвестори не готові продавати свої монети, не дивлячись на ріст ціни активу. Отже, для покупки, на ринку, доступна лише та частина, яка знаходиться на біржах. Цей показник постійно знижується, а зараз становить приблизно 2 000 000 BTC. 

Що стосується портфелів корпоративних інвестиційних фондів в Україні - цифрові активи до них можна буде залучати лише після внесення відповідних змін до Податкового кодексу та після набуття чинності Законом України «Про віртуальні активи».

За 2024 рік попит на першу криптовалюту сильно виріс через активну фазу ринку, інтеграцію в світову економіку та прийняття ETF-фондів на ВТС. В той час як попит на актив стрімко росте – пропозиція знаходиться на історично низькому рівні.

То що якщо хоча б одна країна вирішить вкласти частину своїх резервів у біткоїн? Як це вплине на його ціну та доступність, коли не мільйони інвесторів, а цілі країни купуватимуть настільки обмежений актив? Чи готовий ринок до такого попиту? Якщо не встигнути скористатись можливістю зараз, залишається лише одне – FOMO.

АВТОР: РОМАНИШЕН АНДРІЙ