Ціни на пальне знову змінилися: скільки тепер коштують бензин і дизель в Україні

На українському ринку нафтопродуктів зафіксовано чергове коригування вартості автомобільного палива. Наразі середні розрахункові показники по країні становлять орієнтовно 75,84 грн за 1 літр бензину марки А-95 та 76,81 грн за 1 літр дизельного пального. Про поточну ситуацію на автозаправних станціях повідомляє видання «Главком».

Ціни на АЗС 13 липня: де купувати пальне найвигідніше

Порівняно з показниками попередньої доби, більша частина українських мереж утримала колишню вартість основних марок палива, проте в окремих компаніях відбулися локальні цінові коливання.

Динаміка роздрібного ринку виглядає так:

• Преміальний бензин А-95+ в одній із паливних мереж знизився в ціні на 2 грн/л.

• Стандартний бензин марки А-95 у деяких точках продажу подорожчав до 2,5 грн/л.

• Основна маса операторів знизила цінники на дизельне пальне на 2 грн/л, хоча на окремих АЗС зафіксовано його здорожчання менше ніж на дві гривні.

• Вартість палива марки ДП+ продемонструвала різноспрямований рух: у частині компаній вона впала на 2 грн/л, а в інших — на стільки ж зросла.

• Окремі паливні компанії скоригували у бік зменшення на 2 грн/л ціни на бензин А-100 та А-92.

• Автомобільний газ здешевшав у межах однієї гривні.

Згідно з даними моніторингу, найвищі цінові пропозиції на бензин та дизель наразі зберігаються на автозаправних комплексах мереж Окко, WOG та Socar. Натомість найбільш низькі цінники на паливо традиційно пропонують компанії «БРСМ-Нафта» та «Укрнафта».

Чи загрожує Україні дефіцит дизпалива: оцінка експертів

На тлі збройного конфлікту на Близькому Сході Україна увійшла до переліку десяти країн світу, що демонструють найвищі темпи здорожчання дизельного пального. Внутрішня вартість дизеля в країні зросла на 33,9%, що повністю вкладається у глобальні економічні тенденції, хоча цей показник є нижчим, ніж у окремих державах Азії.

Попри цінові коливання, загрози фізичної нестачі палива на українських АЗС немає. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн повідомив, що дефіциту дизельного пального на ринку не спостерігається і найближчим часом не прогнозується. Експерт зазначив, що березневі обсяги імпортних постачань повністю відповідали показникам минулого року.

Чому штормить паливний ринок: головні чинники зміни цін

Поточна цінова ситуація зумовлена комплексом довгострокових факторів. Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко пояснив, що зростання вартості світлих нафтопродуктів пов'язане не лише з геополітичною ситуацією на Близькому Сході, а насамперед із зупинкою ключового вітчизняного нафтопереробного заводу. Павло Кириленко наголосив:

«Основним об’єктивним чинником, який вплинув на збільшення цін, є те, що після зупинки найбільшого і фактично єдиного нафтопереробного підприємства в Україні понад 85% світлих нафтопродуктів залежать від імпорту».

Своєю чергою, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вказав на внутрішні чинники впливу. За його оцінкою, умови на ринку залишаються складними через регуляторні рішення, які призводять до витіснення дрібних гравців. Також експерт зазначив, що вітчизняні мережі АЗС працюють із вищим рівнем маржі порівняно з європейськими трейдерами, але контролюючі органи не здійснюють швидкого втручання в ситуацію.

Серед інших чинників, що штовхають ціни вгору, фахівці виділяють збільшення вартості логістичних послуг, зростання попиту на тлі скорочення пропозиції та запасів, фактичне підвищення вартості закупівлі нафтопродуктів та неможливість порівняння умов їх зберігання на території України.

Вплив на ринок газу та пропозиції щодо регулювання

Тенденції на ринку нафтопродуктів спричинили ланцюгову реакцію в суміжних сегментах енергоринку. Президент асоціації «Газові трейдери України» Андрій Мизовець констатував, що коливання призвели до суттєвого підвищення вартості природного газу на європейських торговельних хабах, що створює додаткові труднощі для наповнення сховищ та підготовки до опалювального періоду.

Експерт додав, що поточна нестабільність паливно-енергетичного сектору значною мірою базується на спекулятивних чинниках та психологічних настроях, а не на реальній відсутності ресурсів. На його переконання, державним органам слід відмовитися від популістичних ініціатив за зразком «паливного кешбеку» та перенаправити увагу на регулювання податкової складової у вартості нафтопродуктів, оскільки цей інструмент перебуває у прямій компетенції влади.