Яблучний Спас 2022 – дата, традиції, привітання

event 17:39 Четвер 18 Серпня 2022 Привітання

Щороку 19 серпня віряни східних православних церков об’єднуються у святкуванні народно-християнського свята Яблуневого спаса чи Преображення Господнього. Яблучний Спас – це свято є визначним у християнському світі ще з 4-го століття від Різдва Христового та вважається одним з найважливіших після Дванадесятих свят. У день святкується Преображення Господа Ісуса Христа, а також висловлюється подяка Богу від імені всього людства за дозрілі плоди.

УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS.

Яблучний Спас (який відзначається між Медовим і Горіховим) — Преображення Господнє — входить у 12 найбільш шанованих церковних свят. У цей день природа повертає на осінь і холод. А парафіяни несуть до церкви кошики з яблуками і квітами.

Святкують Яблуневий Спас під час Успенського посту. Попри те, що м’ясо на Спасівку суворо заборонено, 19 серпня дозволено вживати вино та рибу. Римо-католицька церква відзначає Преображення Господнє 6 серпня з 1457 року, коли його впровадив Папа Калікст Третій.

Окрім вже згаданих вище назв свята: а саме Яблуневий Спас і Преображення Господнє, в народі його ще називають Другим Спасом і Великим Спасом.

Яблучний Спас 2022 – дата і історія

Згідно з біблійними переказами, одного разу настав день, коли Ісус Христос явив людям свою божественну сутність. Він ступив на гору Фавор і став молитися – через якийсь час його обличчя засяяло яскравим світлом, а одяг став білим, як сніг. Люди, що стояли поруч, почули голос з неба, який закликав слухати Сина Божого. З тих пір в православному календарі з’явилося свято 19 серпня – день Преображення Господнього і Спаса Господа нашого Ісуса Христа.

Читайте також: Чому корисно пити чай з листя малини: цілющі властивості напою

Саме тому православні в цю дату намагаються долучитися до дивного явища Христа і очистити свою душу, підготувавши його до Божого Слова. У день Яблучного Спаса прийнято їсти плоди нового врожаю – яблука – які віддалено нагадують смак яблук в Едемському саду.

Свято Спаса: від язичницького обряду до Преображення Господнього

Яблучний Спас — Преображення Господнє — одне з 12 найбільших церковних свят. Версій його походження є кілька, проте основна говорить, що Яблучний Спас прийшов на зміну дохристиянському свята збору яблук. До цього дня фрукти вважалися незрілими і неїстівними, і лише після освячення їх біля вівтаря яблука дозволялося їсти, скільки душа забажає. За язичницькими віруваннями, у цей день вони мали особливу силу і дарували красу, силу, щастя і здоров’я.

Свято Преображення Господнього називають ще Спасом на горі. За 40 днів до розп’яття на хресті Ісус Христос піднявся на гору Фавор разом з трьома своїми учнями — Петром, Іоанном та Яковом. Він почав молитися, і в цей момент його обличчя освітилося неземним світлом, а одяг став сніжно-білим. Таким чином Ісус преобразився, дізнався, що повинен буде померти мученицькою смертю за гріхи людей і розкрив апостолам своє призначення. Він заборонив своїм учням щось розповідати іншим про побачене. Спустившись з гори, Христос звелів своїм супутникам збирати яблука, щоб його Батько міг їх освятити.

Які прикмети на Яблучний Спас:


– яким буде день на Яблучний Спас, такою буде і осінь
– якщо день ясний, то осінь буде сухою, якщо дощовий – то мокрою;

– дме сильний вітер – зиму чекати сувору;

– листя на деревах пожовкло – насуваються холоди;

– багато шпаків на деревах – до холодного січня.

Що слід робити на Яблучний Спас 2022 – традиції

Згідно з повір’ями, до Яблучного Спаса вживати яблука заборонено – ці плоди вважаються гріховними, так як саме їх з’їла Єва, зірвавши з Древа Пізнання. Зате по настанні свята концепція змінюється – яблука святять в церкві, а потім ставлять на стіл, пригощаючи рідних і близьких. Слов’яни вірять, що якщо 19 серпня загадати бажання і з’їсти яблуко, то задумане обов’язково здійсниться.

Також в цю дату заведено варити варення і компоти з яблук, пекти пироги та іншу випічку. Для того, щоб частування було не тільки смачним, але і цілющим, під час готування потрібно вимовити змову:

Що загадано, то надумано. Що надумано, то збудеться. Що збудеться, то не минеться

Після того, як всі страви будуть приготовлені, можна відправитися в сад, щоб зібрати решту урожаю яблук. Тільки ввечері дозволено сідати за стіл і вживати їжу. У давнину люди влаштовували вечірні гуляння і молилися Богу Сонця, прощаючись з ним, так як вірили, що з цього дня світлові дні стають коротшими.

Символізм свята

У богослів’ї Преображення трактується в трьох головних напрямах: як дійсна історична подія; як вигадана, проте символічна оповідь; і як відображення майбутнього Христового воскресіння.

Святкуванням Преображення Церква вшановує з’яву людям божественної природи Ісуса Христа та поясненням Христом призначення своєї майбутньої добровільної смерті. Він узяв саме Петра, Якова та Івана як тих апостолів, які були готові побачити Його божественну природу. Апостоли пересвідчилися, що їхній учитель дійсно Бог, що укріпило їхню віру. Примітно, що Петро відчув себе настільки добре від присутності преображеного Христа, що захотів лишитися на горі.

Свято нагадує про те, що кожна людина може пережити власне преображення, зростаючи на шляху вдосконалення. Оскільки Христос мав частину людської природи, люди також здатні вміщувати Божу благодать.

Історія свята

Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення, зруйнований у XII ст. Салах-ад-Діном. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення».

Первісно Преображення святкувалося в лютому. Одначе тому, що це радісне за настроєм свято звичайно випадало у часі Великого Посту, а це не відповідало духові посту й покути, то його було перенесено на 6 серпня (19 серпня за новим стилем). Свято прижилося далеко не зразу і не скрізь. Першими його запровадили в себе східні церкви, з’єднавши з місцевими язичницькими святами, присвяченими збиранню врожаю[7]. На Заході свято ще в XII ст. не було загальним; його заснував у 1457 папа Калліст III, установивши тоді ж богослужбовий чин.

Пасіка і медовий звичай

Традиційно напередодні Спаса годилося дати порційки меду сусідам, приятелям, вдовам, сиротам та немічним людям. Відтак зі Спасом тісно пов’язані пасічницькі турботи[9]. За два-три дні до Спаса господар наводив лад у пасіці: оглядав усі вулики й «на руку» зважував кожний вулик (колоду, дуплянку). Дуже важкі позначав окремо, щоб «видушити мед», середньої ваги й зовсім легкі — позначав окремо. Середньої ваги вулики залишить — «пустить у зиму», а з легких, тобто з тих, що до Спаса не встигли собі наносити меду, зробити запас мухою на зиму, — «пересипить» бджолу до середніх — з’єднає, посилить на зимівлю, а порожні щільники з цих вуликів перетопить на віск. Отож, за 2-3 дні до Спаса, пасічник вставав раненько і помолившись Богу доводив до ладу вулики, вирізував гострим ножем щільник за щільником.

Гарні щільники, білі, цілком залиті медом й засклеплені, — господар відкладав для церкви, посвячення та дарунків для близьких, приятелів, вдовиць, сиріт та інших, а більшість щільників скидав у липову діжку. Коли діжка наповнювалась — товк макогоном. Мед важчий від воску, стікав на дно, а м’ята вощина — підіймались догори. Потім мед проціджувався через сито, а з вощини господар виварював віск. Перед тим як приготувати щільники для посвят, ґазда читав молитву перед іконами Зосима та Саватія — покровителями бджільництва, що часто знаходились на пасіці. Віск, що спливав наверх, йшов на виготовлення свічок, а барниця — залишки стопленого меду — на обрядовий напій конун.

Увечері напередодні Спаса господар і господиня бралися за найвідповідальнішу роботу — свічникарство. За звичаєм, господареві годилося сукати страсні свічки, громниці, Великодні, свят-вечірні, хрещенівські, покійницькі, церковні, сирітські, вдовині та для роздачі бідним. А родильні, що використовувалися при пологах, весільні, хрестильні, бабські та дідівські уже робила дружина.

Повернувшись із церкви, господар з трійцею (свічками) обходив пасіку і запрошував родину до столу.

День поминання мертвих

Спаса — це також день поминання мертвих родичів; за народньою мітологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. З цими днями пов’язані батьківські вечері, їх ще в Галичині називають «діди». В окремих селах Перемишлянщини Львівської області поминають померлих і на Спаса. У ці дні заборонялося виконувати будь-які хатні роботи: прибирати в хаті, прати, білити. Для померлих родичів готували вечерю, запрошували їх до хати, і згадували їх. Залишали весь посуд з їжею на столі. Також існує звичай: батькам, у яких померли діти, забороняється їсти яблука до Спаса, щоб дитина не була обділена ними на тому світі. Ця заборона стосувалася переважно жінок, у яких померли діти, і дівчат, що залишилися без матерів.

Привітання з Яблучним Спасом у віршах, прозі, листівках і СМС

У цей яблуневий серпень

Комори повні врожаю

Сонцем радісним зігріті,

Червоні яблука великі.

На долоньці у дитини

Сонечко лежить яскраве,

Біля яблуньок драбини –

В кошик яблучко духмяне!

Тож вітаю вас зі Спасом,

Щастя зичу та добра,

Щоб серпневим поцілунком,

Теплою була зима!

***

Зі славетним святом хочу привітати вас –

Настав Преображення день, Яблучний наш Спас!

Яблучка смакують і діти, і старі,

Будьте ви здорові і вічно молоді!

***

Сьогодні настало світле і прекрасне свято – Яблучний Спас, Преображення Господнє! Я вітаю вас зі святом, бажаю солодкого й медового життя, і нехай доброї вдачі та щастя у вас буде стільки, скільки яблучок на яблуні, а щастя і любов живуть у вашому домі завжди!

***

Дотримуймося заповітів

Церковні свята відзначати.

Щоб були щасливі наші діти

Не будемо ніколи грішити.

***

Солодкого життя бажаю, щиро з Яблучним Спасом вітаю! Нехай палке кохання у вас збережеться на довгі роки, нехай кожен крок по життю супроводжують щастя, удачі та божественне благословення.

***

Нехай цей Яблучний Спас

Буде радісним для вас!

Найщедрішим і щасливим.

Зробить хай життя красивим.

Нехай здоров’я не підводить,

А зло ніколи хай не шкодить!

***

Яблучний Спас скоріше зустрічай,

Яблуком смачним друзів пригощай.

І щедрість твоя до тебе ж повернеться,

А злість і горе тебе не торкнеться.

***

Ось і настало світле, радісне і прекрасне свято – Яблучний Спас. Вітаємо всіх християн і бажаємо любові, добра, радості, щастя та успіхів. Здоров’я вам, вашим рідним і близьким. Всіх благ земних. Хай збудуться мрії та здійсняться всі ваші бажання. Всього найкращого. Зі святом!

Автор:
Останні новини
29.03.2024, П’ятниця
28.03.2024, Четвер
27.03.2024, Середа
26.03.2024, Вівторок
25.03.2024, Понеділок
24.03.2024, Неділя
23.03.2024, Субота
22.03.2024, П’ятниця
Читати більше новинarrow_forward