Сьогодні у Рівному відзначать 78-річницю вигнання нацистських окупантів

Сьогодні, 2 лютого, рівняни відзначають 78-у річницю вигнання нацистських окупантів з міста. Внаслідок жорстоких боїв за місто загинуло більше тисячі воїнів, які були поховані на Дубенському кладовищі (сучасний Меморіал Воїнської Слави) та в міському парку ім. Т. Г. Шевченка. Тому сьогодні, о 12 годині на військовому меморіалі кладовища “Дубенське” відбудеться традиційне вшанування пам’яті та покладання квітів.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Понад 900 днів, з 1941 по 1944 роки, місто Рівне перебувало під окупацією нацистської Німеччини. 2 лютого 1944 року війська Радянської армії вигнали з міста загарбників. З тих часів цю дату ми відзначаємо як День вигнання нацистських загарбників з міста Рівне.

До вшанування памяті героїв, які віддали своє життя за визволення Рівного від нацистів долучився народний депутат родом з Рівного Дмитро Соломчук.

Коментар: “Страшні роки окупації обернулися трагедію для тисяч рівнян. Сьогодні з сумом згадуємо всіх закатованих, спалених живцем і понівечених війною. Водночас згадуємо всіх синів і дочок рівненської землі, які поклали свої життя в сучасній війні. Війні з тими, хто ще донедавна називав себе  “братським народом”. Пам’ятаємо і маємо все зробити, щоб ця трагедія більше ніколи не повторилася“, – розповів політик у своєму Facebook.

Як визволяли місто

На виїздах із міста та перехрестях доріг німці створили міцні оборонні точки. Тому наступ радянських військ, який почався наступного дня, 2 лютого, виявився дуже нелегким. Лише у другій половині дня, коли остаточно було зламано рубіж оборони противника, стався вирішальний прорив. 

Проте бої не вщухали. Аж уранці наступного дня рівняни дізналися, що місто повністю звільнене від німців. У результаті боїв за Рівне армія Німеччини втратила кілька тисяч особового складу свого війська, а також 30 великих складів зі зброєю та військовою амуніцією. 

Перші директиви влади були дуже жорсткими

Як свідчать архівні джерела, перші дні після визволення в місто не пускали сторонніх. За цим стежили спеціальні військові патрулі. Владу в місті уособлював військовий комендант. Однією з перших директив, було зобов’язання населення здати особисті радіоприймачі на зберігання до управління зв’язку. За непослух – кримінальне переслідування у вигляді 5-ти років позбавлення волі. Після 20:00 з’являтися на вулицях міста – суворо заборонено через комендантську годину.

Рівне зазнало значних руйнувань

За період окупації місто зазнало значних руйнувань. Однією з найбільш пошкоджених у результаті бойових дій була теперішня вулиця Соборна, особливо та її частина, що прилягала до залізничного вокзалу. Вокзал теж був у руїнах. 

Перед самим відходом німців підпільники підірвали приміщення станції “Рівне”. Дісталося й мешканцям окраїн. Багато будинків були з проламаними дахами, оскільки після відступу німці ще до липня 1944-го продовжували бомбити місто. Як розповідають старожили, військові радили мешканцям вимазувати свої будинки смолою і сажею, щоб вночі вони не відсвічували, тому що напади ставалися частіше саме тоді.

На розчищенні завалів і руйнацій, а надалі відбудові міста були задіяні полонені гітлерівські вояки. Як пригадують мешканці вулиці Замкової, частину військових бранців утримували в бараку поруч із сучасною будівлею санстанції. Щодня їх залучали до впорядкування території колишньої резиденції гауляйтера України Еріха Коха, яка знаходилася приміщенні теперішнього обласного краєзнавчого музею.

Джерело