Польські фермери загрожують зірвати візит Зеленського: яка причина – чи є вихід із ситуації

Польські фермери пригрозили зірвати візит президента України Володимира Зеленського до Варшави через проблеми, які, нібито, їм створює українське зерно.

УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS

Суть у тому, що частина зерна з України чомусь залишилася в країнах ЄС (хоча мала б попрямувати до Африки), що призвело до зниження цін на сільгосппродукцію у низці країн (Польща, Румунія та Угорщина). Раніше проблеми були через м’ясо української птиці та яєць. Експерти проаналізували ситуацію для видання “Коментарі”.

Польські фермери, не вивчаючи світовий ринок, безпідставно звинувачують нашу країну в падінні цін. Народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання (фракція “Слуга Народу”), член Комітету ВР з аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук поділився такою думкою:

“Насамперед я вдячний Польщі, яка однією з перших підтримала Україну. Сьогодні польські фермери, не вивчаючи світового ринку, безпідставно звинувачують нашу країну в падінні цін, незважаючи на те, що ціна на більшість агрокультур залежить від світових біржових цін”.

Дмитро Соломчук наголошує, що українські фермери, як і польські, хочуть вищої ціни, але є світові ринкові ціни – і на це український аграрій жодного впливу не має.

“Сподіваюся, що польські фермери це зрозуміють, і не “розгойдуватимуть човен”, чого від нас і чекає спільний ворог”, – зазначає нардеп.

Читайте також: У березні Україна відправила 3,8 млн тонн агропродукції зерновим коридором

Не лише польські, а й ті ж румунські та болгарські фермери потрапили у складну ситуацію. За словами народного депутата VIII скликання, президента Української аграрної конфедерації (УАК) Леоніда Козаченка, щоб зрозуміти, чому протестують польські фермери, потрібно знати трохи передісторії питання.

“Євросоюз, коли стоїть питання про членство України, на одне з перших місць ставить питання сільського господарства. Пояснюючи, що європейські сімейні фермери не можуть конкурувати з індустріальним сільським господарством, яке є в нашій країні. 2015-го року, коли Росія вже незаконно анексувала український Крим та окупувала частину Донбасу, делегація депутатів парламенту ЄС приїхала до Києва. І зустрілася із Аграрним комітетом нашої ВР. Тоді європейці зазначали, що Україна витрачає менше на війну, ніж вони – на сільське господарство.

Майже 50% бюджету ЄС йде на дотації маленьких фермерів. Вони не можуть у подібному нашому промисловому масштабі вирощувати пшеницю, кукурудзу. Займатись переробкою. Кожен фермер там має лише по 2-10 га землі. На комбайні працює фактично лише день на рік. У наших же господарствах комбайни працюють місяцями, бо посівні площі у рази більші. Тобто, на Україну чекали колосальні реформи, переформатування сг-бізнесу на сімейний. При тому, що наша країна давно обійшла ЄС із експорту на світовий ринок зерна, хоч колись посідали третє місце після нього”, – зазначає експерт.

Через повномасштабну війну, розв’язану росією проти України, керівництво ЄС вирішило з метою підтримки українських аграріїв зняти квоти з нашої продукції. У результаті, пояснює Леонід Козаченко, не лише польські, а й ті ж румунські, болгарські фермери потрапили до складної ситуації.

“Коли відкрилися кордони для українського продовольства, було домовлено, що воно піде транзитом через Євросоюз. І здебільшого так і є. Проте значно більше, ніж до війни, з’явилось квот для українських зернових культур, м’яса, іншої аграрної продукції, – розповідає експерт. – І чимала її частина осідає у ЄС. Тоді як дрібні фермери Євросоюзу не можуть продавати свою аналогічну продукцію. Справу могло б вирішити виділення ще більших дотацій для них. Але ЄС, як я вже зазначав, і так майже половину бюджету витрачає на це. І зараз, коли ще треба допомагати Україні (фінансово, матеріально), збільшувати витрати на підтримку європейських фермерів нереально. Звідси й конфлікт. Як ми далі регулюватимемо ці проблеми після того, як станемо частиною ЄС, побачимо тоді, коли це й станеться”.