У бджолах виявили ефективну зброю проти особливо небезпечного раку

Вчені Університету Західної Австралії виявили, що отрута медоносної бджоли (Apis mellifera) і його основний компонент меліттін є зброєю проти ракових клітин особливо небезпечних підтипів пухлини грудей, таких як тричі негативний і HER2-позитивний рак молочної залози. Результати наукової роботи опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Дослідники зібрали зразки отрути європейської медоносної бджоли і перевірили дію меліттіна на культури пухлинних і здорових клітин. Виявилося, що отрута має ефективну вибіркову активність проти ракових тканин і при цьому чинив слабкий вплив на нормальні клітини. Одночасне застосування отрути і антитіл до меліттіну, які блокували дію отрути, збільшував виживаність ракових клітин.

Щоб визначити механізм дії отрути, клітини тричі негативного раку молочної залози протягом 18 і 24 годин піддавали дії бджолиної отрути або очищеного меліттіну в концентрації, яка надає інгібуючий вплив на 50 відсотків пухлинних клітин. Отрута сприяла розщепленню ферментів каспаз 3, що индуціювало каскад програмованої загибелі клітин (апоптозу). При цьому меліттін викликав загибель в три рази більшої кількості клітин, ніж бджолина отрута.

Отрута медоносної бджоли і меліттін також порушували сигнальний шлях, пов’язаний з рецепторами тирозинкінази (RTK), які відіграють критичну роль у розвитку злоякісних процесів. Це відбувалося внаслідок блокування рецептора епідермального фактора росту (EGFR) і рецептора епідермального фактора росту людини 2 (HER2). Обидва ці рецептори являють собою білки, включені в мембрану клітин, і підвищена активність цих молекул, як відомо, призводить до посилення росту тканин, що є основою ракових захворювань.

Учені продемонстрували, що важливу роль в ефективності меліттіну відіграє С-кінець молекули – амінокислота на одному з кінців з’єднання, що володіє вільною карбоксильною групою. Виявилося, що якщо С-кінець позитивно заряджений, то це помітно посилює взаємодію меліттіну з мембраною ракової клітини. Дослідники також створили модифікований меліттін, приєднавши до іншого кінця молекули білкову структуру RGD. Ця послідовність з трьох амінокислот взаємодіє з молекулами, які в надлишку виробляються на поверхні ракових клітин. В результаті RGD-меліттін більшою мірою націлювався саме на ракові клітини, а не на звичайні.

Нарешті, введення меліттіну посилювало ефект протипухлинного препарату доцетакселу в придушенні зростання пухлини молочної залози у мишей, яким трансплантували ракові клітини.

Вчені сподіваються, що результати роботи допоможуть створити нові ефективні методи лікування особливо небезпечних форм раку молочної залози у жінок, а також інших онкологічних захворювань.

Джерело: журнал Proceedings of the National Academy of Sciences

Читайте також: “Сучасний Робін Гуд”: бос віддав власний мільйон доларів своїм працівникам