“Шість років декомунізації”: як українці ставляться до заборони символів тоталітарного минулого – інфографіка

Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва та КМІС провели всеукраїнське дослідження стосовно ставлення українців до процесу декомунізації та заборони символів радянського минулого. 

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Деталі: Загальнонаціональне дослідження було проведене з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. 

Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки номерів. 

Участь в опитуванні взяли 2000 осіб. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2% (для громадян України віком від 18 років).

Заборона комуністичної символіки

32% українців позитивно ставляться до рішення про заборону комуністичної символіки. Майже така ж частка громадян ставляться до такого рішення негативно – 34%. Ще для чверті громадян це байдуже. 

Позитивних оцінок цього рішення у Західному (45%) та Центральному (33%) регіонах більше, ніж на Півдні (22%) та Сході (24%). Важливо, що майже чверть громадян в усіх регіонах ставляться байдуже до цього питання.

Перейменування міст і вулиць

Лише 30% українців підтримують перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів. При цьому 44% ставляться до цього негативно, а ще близько 20% – байдуже. Позитивне ставлення до перейменування топонімів переважає тільки на Заході (44% “за” і 30% “проти”), на Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно. 

По вікових тенденціях негативне ставлення до перейменування топонімів переважає у старших людей, натомість серед молоді відносно більше байдужих.

Ставлення до діячів УНР

Майже половина українців підтримує визнання діячів Української народної республіки (УНР) борцями за незалежність України. Негативно до цього ставляться 16%, ще 16% – байдуже. При цьому важливо сказати, що кожен п’ятий респондент не визначився з відповіддю на це запитання. 

Засудження СРСР як тоталітарної держави

Третина українців погоджується із засудженням СРСР як  комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору. Близько 31% не підтримують таке рішення, ще для 15% це байдуже, а 19% не визначилися із своїм ставленням.

У Західному регіоні більше тих, хто погоджується із засудженням СРСР (47% “за” і 23% “проти”), у Центральному регіоні думки розділилися майже навпіл (35% “за” і 31% “проти”). На Сході та Півдні дещо більше негативних ставлень – 23-24% підтримують засудження СРСР і 35-37% не підтримують. 

Це пов’язано з рядом різних факторів – починаючи з історичного минулого цих регіонів і закінчуючи різними моделями ціннісних орієнтації, що сформувалися в населення цих регіонів.

Ставлення до майбутнього України

Історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. 

Наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують європейську інтеграцію України. Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, істотно більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.

Джерело: дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва

Читайте також: “З 1990 по 2019”: як змінилася кількість населення України за 30 років