“Нестача дотиків”: чим небезпечний тактильний голод для сучасної молоді – психолог

Для багатьох декілька місяців карантину стали найдовшим часом у житті, прожитим без обіймів, дотиків і будь-якого фізичного контакту з близькими людьми. Люди по всьому світу скаржаться на тактильний голод.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Деталі: З кінця березня, коли у Великій Британії оголосили карантин через пандемію, фахівці індустрії краси в усій країні були змушені припинити роботу. Джой Аденуга, візажистка із Лондона, розповідає, що це сильно вплинуло на її психологічний стан.

Коментар: “Мені подобається базікати з клієнтами. І близькість до них дуже важлива. Зазвичай я стою прямо перед клієнтом і під час роботи постійно торкаюся його чи її обличчя. Коли роботи не стало, для мене це був серйозний психологічний удар, насамперед у перші два тижні”, – розповідає Аденуга.

Від пандемії постраждала не лише індустрія краси. Зберігати соціальне дистанціювання важко для багатьох професій: і кравців, і персональних тренерів з фітнесу. Дехто пристосувався використовувати відеозв’язок.

Коментар: “Коли світ почав переходити у віртуальний простір, я почала давати відео уроки з макіяжу. Це триває вже два місяці, але, вибачте, це зовсім не те. Мені постійно хочеться простягнути руку крізь екран”, – розповідає жінка.

Візажистка описує так званий “шкірний” або тактильний голод – стан, при якому людина відчуває гострий брак дотиків, контакту “шкіра до шкіри”. Вона, як і багато інших людей під час карантину, добре усвідомила, як важко жити без фізичної близькості.

Тим, хто живе великою родиною або винаймає житло з друзями, пощастило трохи більше: вони можуть обійнятися, доторкнутися одне до одного, як, наприклад, візажистка Мері Грінвелл, яка описала свої почуття у відео в Instagram. Підписники Мері одразу ж відреагували на це. 

Коментар: “Хіба не дивно, що людський дотик – причому не коханця і навіть не родича – виявився таким для нас важливим?” – написав один із фоловерів.

Чому людський дотик так важко чимось замінити?

Корі Флойд, професор з Університету Аризони (США) є експертом з цієї проблеми. Він розповів, що тактильний голод, брак дотиків – лише один з аспектів. Люди похилого віку страждають й від інших дефіцитів – наприклад, їм іноді просто немає з ким поговорити.

Ситуація, в якій зараз опинився майже весь світ, є унікальною. Люди виявилися позбавленими такого простого елемента життя, як дотик до іншої людини.

Спілкуватися можна і телефоном і за допомогою відеозв’язку. Але це не дає нам можливості торкнутися одне одного, і наслідки цього вже помітні.

Професор додав, що ми відчуваємо тактильний голод, коли помічаємо невідповідність між кількістю бажаних дотиків і тим, скільки ми їх насправді отримуємо.

Це дуже схоже на звичайне почуття голоду – ми помічаємо його, тільки коли не отримуємо достатньо їжі.

Коментар: “Людям не вистачає дотиків, навіть якщо вони цього не усвідомлюють. Їм просто ніяково, тому що вони ні з ким не обіймалися три тижні поспіль, не торкалися своїх онуків, не були поруч із батьками, партнером”, – зазначив Флойд.

Зрозуміло, що дехто відчуває цей голод гостріше. Але загалом мало хто може взагалі обійтися без дотиків, каже дослідник.

Коментар: “Найсамотнішими відчувають себе молоді люди. На другому місці – люди похилого віку”, – додає він.

На думку Флойда, життя літніх людей під час карантину не сильно змінилося – хіба що вони втратили можливість бачитися з онуками. Але більше за всіх постраждали ті, хто зазвичай був оточений друзями та близькими.

Чи відійдуть фізичні контакти назавжди в минуле?

Професор вважає, що світ швидко повернеться до норми. Він наголосив, що пандемії траплялися і раніше, але колишні способи спілкування нікуди не зникли.

Коментар: “Близькі контакти діють на нас заспокійливо, вони важливі для нашого психологічного і фізичного добробуту. І тому, я думаю, що після певного періоду підвищеної обережності ми швидко повернемося до норми”, – переконує експерт.

Джерело: сайт BBC Україна

Читайте також: “Найкраще та найшвидше”: У ВООЗ назвали країну-приклад у боротьбі з COVID-19