Комфортний громадський транспорт: розкіш чи необхідність?

Мабуть, кожен рівнянин стикався з незручностями у роботі громадського транспорту. Сьогодні ми розглянемо, як проходила транспортна реформа у нашого близького сусіда Житомира, та чому нам потрібно у них навчитись.

Одним з головних нововведень є зміна оплати роботи перевізників. З початку 2018 року їм оплачується не кількість перевезених пасажирів, а робочій пробіг. Так не гратє ролі у які години їздити – «пікові» чи увечері, перевозити пільговиків чи ні – все оплачується однаково. Кожні два тижні подається звіт з  GPS-трекера, який підтверджує кількість кілометрів. Такий принцип оплати підглянули в Європі, де він успішно працює.

Електронний квиток – нині 20% оплати за проїзд в Житомирі здійснюється безготівково. Це одне з перших міст в Україні, де було впроваджено дану систему. В кожному транспортному засобі встановлений термінал для прийому карток, а після встановлення другого терміналу у тролейбусах і трамваях хочуть відмовитись від кондукторів. Планується досягти 80% безконтактних платежів в майбутньому. Електронний квиток – це дуже зручне впровадження для міста, його легко поповнити через інтернет чи термінал, він значно економить час.

В місті діє центр моніторингу, який на основі безконтактної оплати аналізує потік пасажирів та може зручно корегувати розпорядок руху та кількість транспорту відповідно до попиту на нього. Є чіткий графік руху, відхилення від якого складає не більше декількох хвилин. Діють нічні маршрути з інтервалом в пів години.

Якщо захотіти, можна перетворити транспортну систему міста з «застарілого хаотичного кошмару» в комфортабельний спосіб пересування. Варто тільки почати впроваджувати реформи. Чи варто ще чекати? Рік, два, десять? Чи потрібно діяти вже зараз?

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: