Грамотність (не)актуальна?

В суботу 8 вересня відзначається міжнародний день грамотності. Наскільки грамотне наше суспільство, та навіщо таким бути у ХХІ столітті?

В наш час актуальність грамотності відходить на другий план, адже є Гугл з гігантським переліком сервісів. Він сам вкаже на помилки, перекладе слова на інші мови, підкаже як їх вимовляти. В цьому, насправді, є певний прогрес : записники, словники, паперові карти, друковані книжки – відходять на задній план. Життя спрощується, але чи добре це? Покладаючись на Інтернет ми не тренуємо свою пам’ять, переважно працюємо з одним джерелом інформації, не шукаємо нестандартних рішень. Можна провести паралель з сігвеями чи гіробордами – ці альтернативні транспортні засоби  потроху заповнюють вулиці, фізична активність їх користувачів зведена до мінімуму, ходити вже майже непотрібно.

Чому в наш час варто бути грамотним, навіть якщо ти не заробляєш на цьому коштів як журналісти чи копірайтери? По-перше, це повага до інших та економія часу.  Пропущена кома не є критичною, але постійні помилки, одруківкі, тотальна відсутність пунктуації суттєво ускладнюють спілкування. Сенс повідомлення стає повністю незрозумілий співрозмовнику, вводячи його у ступор. Уявіть, скільки б часу вдалось «зберегти», якби більшість людей чітко і лаконічно вміло формулювати свої думки та бажання без зайвої «води» і непотрібної інформації.

По-друге, людина яка не вважає за потрібне грамотно писати в суспільстві автоматично рахується неосвіченою, надто лінивою, щоб працювати над власними помилками, вдосконалюватись. Ліниться зробити зусилля, щоб написати слово без помилок – ліниться і у інших справах.

Людство еволюціонувало від малозрозумілого мугикання до складних мовних систем, так навіщо після цього намагатись писати палицею по піску?