Мін’юст ініціює скасування Господарського кодексу

Мін’юстом була оприлюднена ініціатива щодо відміни Господарського кодексу України. Пропонується, що норми, які дублюють чи суперечать нормам Цивільного кодексу регулюватимуться ним, а за потреби Цивільний кодекс буде доповнено, водночас інші ефективні унікальні норми ГК будуть перенесені до інших нормативних актів. Водночас чиновники запевняють, що ліквідація ГК не означає ліквідацію господарських судів.

ГО “Час-Дій” уже раніше згадувала про ініціацію Мін’юстом обговорення потреби скасування Господарського кодексу.

За словами заступника міністра юстиції Сергія Петухова, з моменту свого створення ГК викликав суперечності із іншим законодавством, що пов’язане з різною ідеологію та бачення розвитку держави в ЦК і ГК.

Він такж заявив, що норми ГК застарілі і засновуютьс яна радяській системі економіки та її регулювання. Тоді як ЦК підтримує ідею вільної підприємницької та комерційної діяльності. За словами заступника міністра – скасування ГК крок до Європи, а залишення ГК – згадка про Радянський Союз.

За словами експертів іноземні інвестори підтримують ініціативу, і зазначають, що це значно спростить бізнес, особливо для інвесторів з-закордону. Також ліквідація ГК повинна сприяти правовій визначеності, зокрема й у судах, тоді як дублювання норм (ще з неоднаковим тлумачення чи неоднорідним предметом регулювання) створює перешкоди для бізнесу.

Деякі учасники обговорення висловили свою думку, що скасування ГК є спробою скасувати і господарські суди за одно, однак у міністерстві запевнили, що це не пов’язано із ії задумом.

Деякі експерти також висловили своє занепокоєння щодо ідеї ліквідації ГК, оскільки, на їх думку, така ініціатива детально не обговорювалася у професійних колах, а скасування такого нормативного акту може призвечти до колапсу економіки.

На думку багатьох практиків, значної потреби у ГК ніколи не було – його норми або дублюють вже наявні, або мають декларативний характер, або є спеціальним, тобто їх можна винести до окремих спеціалізованих законодавчих актів чи до ЦК, тоді як систематизація таких норм в окремому кодифікованому акті викликало питання щодо співвідношення з іншими законами та підзаконними нормативними актами, що викликало суперечності при застосуванні ГК. Крім того наявність ГК лише ускладнює життя бізнесу та породжує неоднозначну судову практику, сам кодекс не встановлює жодних особливостей ведення комерційної діяльності, які б вимагали окремого (кодифікованого) регулювання.