Дев’ять цитат, через які Медведчук хоче заборонити книгу про Стуса

Користувачі соцмереж обурені рішенням Дарницького районного суду, який 19 жовтня частково задовольнив позов Віктора Медведчука проти журналіста Вахтанга Кіпіані, видавництва Vivat та книги “Справа Василя Стуса”.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Деталі: Деякі фрази в збірнику документів визнали “такими, що порушують честь та гідність позивача” і заборонили його поширення в оригіналі без згоди політика.

“Справа Василя Стуса” розкриває деталі судів над поетом-дисидентом у 1980 році, а також описує осінній процес, за підсумками якого Стуса засудили до 10 років примусових робіт і до 5 років заслання.

У 2019 Віктор Медведчук, який виступав на тому самому процесі адвокатом поета, заявив, що вимагатиме заборонити поширення книги “будь-яким способом на будь-якій території”.

На думку політика, в 9 епізодах збірника документів містяться висловлювання, які не відповідають дійсності та принижують його честь і гідність. З дозволу видавництва Vivat видання Апостроф згадало, про які фрагменти йдеться.

З передмови журналіста

“Усе, що було потім, – це вже наші часи. Численні видання поезії Василя Стуса, визнання феноменального доробку літературознавством, вулиці його імені і водночас карколомна політична кар’єра, аж до глави Адміністрації президента і “кума Путіна”, одного з тих, хто розпинав поета, – призначеного державою адвоката Медведчука“.

З розділу “Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?”

• “Ніхто не знає, чи була можливість у Стуса обрати “менше зло”. Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук”.
• “Адвокати відверто “відбували номер”, не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…”
• “Чому суспільство не обговорює і не досліджує питання тодішньої колаборації цих людей з комуністичним режимом? Чому ми не цікавимось прізвищами суддів, прокурорів, чому не можемо пробачити конформізму, пристосуванства лише шістці комуністичної системи Медведчукові?”
• “Хто мусив знати істинну ціну поетичному генію Стуса – “син поліцая”.
• “До речі, Стус чудово розумів, що справа не у конкретному виконавцеві, тому неодноразово відмовлявся від послуг адвоката. Взагалі! За даними джерела “Хроники…”, Медведчук на суді визнав, що всі “злочини”, нібито вчинені його підзахисним, “заслуговують на покарання”.
• “У короткому фінальному слові адвоката Медведчук сказав, що кваліфікацію дій його підзахисного “вважає вірною”. Отже, він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?”
• “Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи. А це точно мало б бути його обов’язком перед клієнтом. Він цього не зробив. Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?”
• “До чого ж тут Медведчук? У 1965-му, коли Стус і В’ячеслав Чорновіл “зривали” прем’єру (до речі, Сергій Параджанов згодом розцілував їх за чесний і сміливий вчинок), Вітє, що виховувався у родині політзасланця (за однією версією – батько був членом ОУН, інші кажуть – шуцман), було усього дев’ять років. У 72-му він ще вчився у школі і ще не вступив на юридичний факультет Київського університету. Отже, міг хіба чути про арешти якихось “антирадянщиків”.

Деякі з перерахованих цитат суд розцінив, як образливі й такими, що паплюжать честь і гідність політика. Деякі заборонив до публікації без його дозволу.

На суді в 1980 році Василь Стус відмовився від послуг Віктора Медведчука та інших радянських адвокатів. Дисидент зажадав адвоката з міжнародної правозахисної організації, але йому відмовили, пославшись на закони СРСР.

Після судового процесу Віктора Медведчука звинувачують в тому, що, будучи адвокатом поета, він скоріше підтримав вирок, ніж намагався захистити підопічного. Сам Медведчук це заперечує і вважає звинувачення наклепом.

19 жовтня, незабаром після рішення суду заборонити розповсюдження книги “Справа Василя Стуса” видання Vivat розпродало всі екземпляри. За словами Вахтанга Кіпіані, він має намір подати апеляцію, а тим часом в друк надійде ще один тираж збірки документів.

Про заборону книги, суди в Україні та цензурі в соцмережах висловилися Святослав Вакарчук, лідер “Бумбокс” Андрій Хливнюк, шоумен Сергій Притула, художник Олександр Грєхов та інші.

Джерело: сайт Апостроф

Читайте також: Оприлюднено декларацію Медведчука: сотні ікон, бізнес у Росії та яхта