Ліки для медицини: чи є життя після медреформи?

Cкладна, соціально відповідальна і очікувана суспільством реформа – це, без сумніву, медична реформа. Так чому ж реформаторські кроки на чолі з Ульяною Супрун наштовхуються на такий жорстоких опір з усіх боків?

Суть нової реформи полягає в принципі “гроші за пацієнта”. Тобто бюджетні кошти припинять виділятись на лікарні вцілому і будуть прив’язані до кількості пацієнтів конкретного лікаря. Кожен українець зможе підписати контракт з будь яким терапевтом чи педіатром, який йому сподобається, незалежно від місця проживання. Лікар в свою чергу буде отримувати 210 гривень на кожного пацієнта. За підрахунками МОЗ, ця сума повинна покрити 20 позицій пакета гарантованих послуг.

Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплата) і платні.

Повністю безкоштовні послуги і називають державним гарантованим пакетом. В нього буде входити 80% найпоширеніших звернень до лікаря.

Для ветеранів АТО додатково покривається лікування бойових поранень. Доплачувати за базовий пакет нічого не треба, ви вже платите податки. З цих податків виділятимуться гроші на оплату сімейних лікарів.

Другий вид послуг – співоплата, коли частину оплачує держави, іншу частину – пацієнт. Мета соплатежів “держава-громадянин” – розподіл відповідальності за здоров’я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати – страховка, а може бути оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги буде також контролюватися державою.

Для ветеранів АТО також робиться виняток, і вони не беруть участі в співоплати – весь список додаткових послуг оплачується державою довічно.

Платні медичні послуги. Зараз у цей перелік входить лише естетична медицина.

Також в українській медицині застосують міжнародну практику – європейські протоколи лікування. Вони регулюватимуть методи лікування і ліки, які виписує лікар.

На прикладі МОЗ розглянемо, як зараз лікується неускладнена негоспітальна пневмонія. Тільки-но ставиться такий діагноз, пацієнта кладуть до стаціонару на 12 днів. Там йому прописують безліч ліків зі складновимовлюваними назвами.  Такого барвистого розмаїття не витримує печінка, і лікар змушений виписувати ліки для її підтримки.  Деякі лікарі досі рекомендують ставити банки та гірчичники. На все це за середніми підрахунками витрачається близько 4 тисяч гривень і 12 днів життя пацієнта. Тоді як Всесвітня організації охорони здоров’я давно протестувала і схвалила лікувати подібну недугу амоксициліном та ібупрофеном (якщо є температура) амбулаторно. Тобто, лікар або приходить додому до пацієнта, або пацієнт сам приходить на прийом до лікаря. Собівартість цих ліків не більше 160 гривень, а на лікування витрачається 7 днів.

У реформі також йдеться про профілактику. Наприклад, на даний момент числиться близько 12 мільйонів пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. У громадян України трапляється 40 тисяч інфарктів, 100 тисяч інсультів і 400 тисяч смертей від проблем з серцем на рік. В МОЗ наводять сердцеві захворювання, як приклад, де можна активно застосовувати профілактику. Під час хвороб сердця часто використовують стентування – медичне розширення судин. Ця процедура достатньо дорога, вона коштує близько 50 тисяч гривень. Замість використання таких крайніх заходів, план медреформи – розробити систему профілактики. Для цього можна буде звернутися за консультацією до сімейного лікаря, який пояснить, як попередити появу хвороби та розробить рекомендації щодо уникнення можливих загострень.

Найбільшим страхом для українців від нового проекту реформи стало те, що медицина стане платною і дуже дорогою. Проте в Міністерстві охорони здоров’я пояснюють, що безкоштовної медицини в нашій країні не існує. За підрахунками , приблизно 90 % ліків купують громадяни за власний рахунок, а кожний другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. А от нова реформа має ввести нові чіткі правила в медичній системі, однакові для будь-кого.

Ризики:

  1. Саботаж в регіонах

Реформа передбачає, що лікарні повинні бути реорганізовані з комунальних в некомерційні підприємства. Таке рішення приймається на місцях і якщо в місцевих радах не проголосують, то реформа не відбудеться на цій території. Це стосується будь яких закладів, які знаходяться на балансі міста, района чи області.

  1. Нерозуміння моделі реформи

І знову це стосується місцевої влади. Багато медичних працівників просто не розуміють що саме буде відбуватися і просять уряд надати інструкції або рекомендації, як зберегти свою інфраструктуру і як ефективно використовувати кошти. Тому існує нерозуміння, як себе вести в новій системі.

  1. Погодження тарифів на послуги

Складною процедурою є введення фіксованих тарифів на кожну послугу, яка буде включати в себе всі види діагнозів і їх лікування. В нашій країні це буде дуже складною процедурою уніфікації послуг, бо за роки тіньової практики навіть найпростіша операція з видалення апендициту у різних лікарів буде відрізнятися в вартості. Тому уряду треба визначити адекватну ціну послуги, щоб лікарі знову не пішли в тінь.

Звісно, не треба забувати і про популізм, який присутній в усіх реформах України. Він створює зайвий шум і дезорієнтує людей відносно істинних намірів реформаторів. Слід пам’ятати, що там де пропонують гасла і прості рішення, є тільки здригання повітря, а не реформи.

Наразі більш ніж мільйон громадян України скористалися програмою «Доступні ліки», що стартувала у квітні 2017-го, та отримали ліки від серцево-судинних захворювань, діабету ІІ типу чи брон¬хіальної астми безкоштовно або з незначною доплатою. Станом на 16 червня до урядової програми «Доступні ліки» долучилися майже 6000 аптек

Чи приймуть реформу?

Верховна Рада 8 червня ухвалила в першому читанні законопроект №6327. Цей закон змінить державну систему фінансування медичних послуг. Закон прийняли лише з другої спроби, та й то з натяжкою.  Але крім законопроекту №6327, медична реформа потребує внесення правок в держбюджет. Без відповідних змін неможливо буде виділити гроші на реформи. За нього віддали голоси лише 163 депутати – така кількість не дозволила прийняти закон у першому читанні. Законопроект відправили на доопрацювання. Міністр охорони здоров’я України Уляна Супрун заявила, що якщо реформу не буде прийнято зараз, то повернутися до неї можна буде тільки у 2019 році, після парламентських виборів.

Ніхто не заперечує, що медична реформа в Україні назріла давно. Можливо, варто прислухатися до тих, хто радить впроваджувати запропоновані Міністерством охорони здоров’я новації не одним махом по всій країні, а спочатку відпрацювати як пілотний проект. Адже недостатньо вивірені та непродумані кроки можуть підірвати віру людей і позбавити реформаторів будь-якої підтримки.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: