“Купівля” авто по довіреності – або кота в мішку

Мабуть кожен з нас чув про “купівлю” автомобіля “по довіреності”. Це є досить популярним способом “купівлі” транспортного засобу, очевидно, через можливість уникнути сплати податків та інших додаткових платежів, а також зекономити час.

Люди платять гроші, які становлять фактично повну вартість (однак меншу, ніж ту яку вони б заплатили при оформленні реального договору купівлі-продажу) і отримують довіреність на користування транспортним засобом. Ба більше, оскільки сьогодні наявність довіреності не є необхідною умовою для права керування транспортним засобом, сьогодні досить популярними є “купівля” авто за тех. паспортом, що з юридичної точки зору становить ще більше ризиків.

Які ризики становлять дані способи “придбання” транспорту?

Припустімо, Ви вирішили зекономити час і гроші та “купити” авто “по довіреності”. Ви передаєте готівку власнику авто (часто ви з ним не знайомі, що є одним з фактором, який збільшує ризик), ви разом ідете до нотаріуса, де оформляєте довіреність на право користуватися даним транспортним засобом. Ви розходитись по різним сторонам, Ви — у Вашому (а по закону аж ніяк не у Вашому) новому авто, а “продавець” (по суті довіритель) з коштами.

Проте!

Право власності на нерухоме майно, щодо якого передбачена законом його реєстрація виникає в особи лише з моменту такої реєстрації! Юридично власником майна з усіма відповідними правами (і обов’язками) залишається “продавець”.

Недобросовісний “продавець” може:

• відмінити довіреність у будь-якого нотаріуса, навіть одразу після оформлення довіреності і забрати на законних підставах своє авто, або ж заявити про викрадення;
• “несподівано” дізнатись про те, що в нього йде процес розірвання шлюбу, і автомобіль, який є спільною сумісною власністю з його дружиною не може бути проданий без її нотаріально завіреної згоди, а сама вона претендує на таке авто у разі поділу майна;
• на автомобіль у рамках виконавчого провадження до або в день “продажу” авто накладено арешт, який забороняє будь-якими способами відчужувати його, а саме авто можуть у вас вилучити на першому ж посту ДАЇ;
• в продовження попереднього пункту: авто може бути придбано у кредит під заставу самого авто, якщо “продавець” передав авто Вам, то він цілком може перестати виплачувати суми кредиту (якщо він не мав заборгованості вже до “продажу”), і, в один прекрасний момент, на “Ваше” авто буде звернено стягнення відповідно до умов договору кредитування і та ж виконавча служба (а після змін у законодавстві і приватні виконавці) розпочнуть “полювання” на придбаний у такий спосіб транспортний засіб;
• смерть “продавця” означає відміну довіреності, а майно після відкриття спадщини переходить до спадкоємців разом з усім майном померлого за законом, або ж за заповітом (таку ситуацію звісно можна передбачити та скласти заповіт, в якому автомобіль передається покупцю, але реально, якщо ви не знайомі — такого робити ніхто не буде, крім того, заповіт можна міняти безліч разів, і кожен новий відміняє попередній, і про його наявність Ви все одно не дізнаєтесь, а якщо і дізнаєтесь, він може бути секретним, а зміст секретного заповіту Вам можуть і не повідомити);
• продати згідно договору купівлі-продажу іншій особі, яка вже в свою чергу відкличе довіреність.

Існує ще маса додаткових ризиків та нюансів, негативних для “покупця”.

Однак такий спосіб “купівлі” містить ризики і для продавця. Зокрема відповідно до Цивільного кодексу України цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (яким автомобіль і являється) несе її власник не залежно від його вини, в тому числі не залежно від того, хто був за кермом. Таким чином, на “продавця” можуть бути покладені обов’язки зі сплати штрафів з порушення ПДР, відшкодування збитків завданих майну, здоров’я та життю цим транспортним засобом.

Відсутність же довіреності позбавляє “власника” навіть основних прав захисту майна, право користування яким йому було надано. Тому у разі, якщо авто буде викрадено, притримано, привласнено іншим шляхом, чи будуть створені перешкоди у користуванні цим майном, “покупець” за тех. паспортом позбавлений юридичних механізмів захисту “свого” майна.