Прикмети на Пасху: звичаї та традиції

Чим відрізняються українські великодні традиції від решти та які обряди можна назвати найважливішими, читай у цій статті. Про це пише liza.

Детальніше про це розповідає Час-Дій.

Що можна і не можна робити на Великдень

Великдень або Воскресіння Христове, Паска — святковий день. Тому всі обмеження Страсної Седмиці втрачають чинність.

Ті, хто постував, можуть розговлятися (перша скоромна трапеза після посту) одразу після Літургії та причастя.

Немає також суворої заборони на прибирання хати та роботу. Звісно, ​​бажано цей день присвятити радості та відпочинку з приводу великого свята, але якщо праця є необхідною, вона не заборонена.

Цього дня не можна перебувати у печалі, злитися, ображатися чи зваритися з близькими. Слід від душі вітати людей та запрошувати в гості — одним словом, приносити радість ближньому.

Вірування та обряди

Древні слов’яни прийняли християнство та органічно вплели в нього чисельні старовинні традиції. Так з’явилися обряди та звичаї на Пасху, що мають набагато давніше коріння, ніж саме свято. Більшість із них, власне, не має жодного стосунку до християнства, але в народі вони досі живі.

На Великдень “Сонце грає” — цього дня воно веселиться на небі;

Перед Великодньою неділею не годиться спати, бо “хто спить, тому все щастя проспити”;

На Великдень усім слід веселитися, бо хто засмутиться — весь рік будемо смутним ходити;

Якщо хтось помирає на Великдень, вважається, що його щаслива душа попрямує одразу на небо, до Раю;

У ніч проти Пасхи відриваються всі земні скарби, вони світяться біля землі вогниками, та бачити їх може лише чисте безневинне дитя;

Аби дитину цілий рік ніхто не наврочив, на Великдень треба перехрестити її писанкою і промовити: “Як це яєчко ніхто ніколи не зурочить, так і (ім’я дитини) ніхто ніколи не зурочить”. Тоді треба дати дитині поцілувати яйце.

Звичаї на Великдень

Найвідоміший звичай, знайомий усім з детства: на вітання “Христос воскрес!” слід відповідати “Воістину воскрес!”.

Старі люди на Пасху розчісували волосся і рахували, скільки позбутися волосин на гребені — стільки ж у них буде і внуків.

Поширеним був звичай купання в неділю зі сріблом чи золотом — це мало забезпечити достаток і багатство.

Читайте також: Страсна субота: що не можна робити?

Дівчата у великодній тиждень вмивалися водою з крашанки, щоб бути рум’яними, та ставали ногою на топор, щоб бути міцними.

Аби руки не пітніли, на Великдень не брали до рук сіль.

Вважалося, що пастка писанка чи крашанка може полегшити будь-яку хворобу та напасти. Яйце можна викатати хворого по тілу. Також до кінця свят не викидали шкаралупки цих яєць.