Біографія Олексія Арестовича: освіта, особисте життя, кар’єра

Олексій Миколайович Арестович — український блогер, актор, політичний та військовий оглядач. Спікер ТКГ та позаштатний радник голови Офісу Президента України Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони.

Життєпис

Олексій Арестович народився 3 серпня 1975 року у військовому гарнізоні у місті Дедоплісцкаро в Кахетії. Має білоруське та польське коріння. З сім’ї спадкового військового.

Батько був начальником приймальної комісії в Академії Національної оборони України. Незабаром після його народження сім’я переїхала на Україну, де він виріс. 

Освіта

Закінчив школу №178 в Києві, одразу після 11 класу вступив до Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка (біологічний факультет).

1993 року вирішив покинути навчання та вступив в Київський театр-студію “Чорний квадрат”. Через деякий час вступає до Одеського інституту сухопутних військ. В цей час вивчає англійську мову, завдяки чому йому вдалося отримати диплом військового перекладача.

2003 року Олексій Арестович почав навчання в акторській школі російського психолога Авесалома Підводного “Людина серед людей”. Закінчив її через 7 років (2010 року).

Також Арестович навчався в Київському інституті святого Томи Аквінського, де вивчав теологію.

Акторська діяльність

1993 року почав грати у сучасному Київському театрі-студії “Чорний квадрат”, залишивши навчання у ВНЗ. Відвідував курси акторської майстерності.

2007 року став співорганізатором компанії з виробництва фільмів Aegis Artist Group. 

У 2013 році брав участь у зніманнях шоу “Навчіть нас жити” на телеканалі ICTV як сімейний психолог та ведучий.

Знімався в рекламі та серіалах – “Повернення Мухтара”, “Аркуш очікування”, “Брат за брата” та ін.

У 2012 році виконав головну роль у комедії “Не бійся, я поряд”. Його персонаж – Ігор Смирнов, він же Люся Зайцева. За сюжетом герой Арестовича – співробітник банку, але поєднувати роботу та особисте життя, у нашого героя дуже погано виходить. Від нього пішла кохана дівчина. Ігор має намір за будь-яку ціну повернути свою кохану.

Щоб досягти позитивного результату, головний герой кінокомедії вигадує дуже нестандартне рішення: взявши у свої напарники близького друга-журналіста, Ігор вирушає на корпоративну вечірку в будинок свого нахабного суперника як співачка Люся Зайцева.

З 2000 року проводив психологічні семінари та тренінги. Автор курсу з навчання мистецтва драматичної імпровізації, написав книгу “Абетка Хірона. Початковий курс імпровізаційної драми”.

У 2003 році вступив до авторської школи “Людина серед людей” російського психолога Авесалома Підводного, яку закінчив у 2010 році. 

Вивчав теологію у Вищому інституті релігійних наук св. Хоми Аквінського. 

Активний блогер, має сотні тисяч підписників на Facebook та YouTube.

Військова та політична кар’єра

2005 року вступає в партію “Братство” та стає заступником голови Дмитра Корчинського. В цей час виступає проти Помаранчевої революції та бере участь в конференціях “Міжнародного євразійського руху” Олександра Дугіна.

2009 року організував громадянську ініціативу “Геть усіх”. Перед нею стояло важливе завдання: домогтися, щоб влада розв’язала наявні проблеми малого та середнього бізнесу.

Також 2009 року Олексій Арестович стає заступником очільника Приморської районної адміністрації Одеської міської ради. Але через три місяці звільняється за власним бажанням.

В жовтні 2010 року був призначений Леонідом Кравчуком на посаду радника з інформаційної політики.

Читайте також: На хімзаводі в Сумах стався витік аміаку – голова ОВА

Свої перші великі інтерв’ю як політичного експерта Арестович починає давати відразу після Революції гідності. Саме в той час він також запускає свої блоги в соціальних мережах і YouTube.

2014 року починає займатися підготовкою бойових з’єднань (програма “Народний резервіст”). Також організовує благодійний фонд, який надавав психологічну підтримку учасникам АТО.

Також він стає офіційним речником української делегації в Тристоронній контактній групі на переговорах в Мінську щодо ситуації на сході України та врегулювання збройного конфлікту.

У вересні 2018 року Арестович сам вирушає в зону ООС, де служить розвідником у 872 механізованій бригаді в Краматорську. За його словами, в той час він здійснив 33 бойових виходів на ворожу територію.

Взимку 2020 року його був назначений позаштатним радником очільника Офісу Президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки й оборони.

Особисте життя

2015 року одружився з Арестович (Грибановою) Анастасією Валеріївною, яка нині працює директором з розвитку в одному з видавництв. Пара виховує двох спільних дітей — дочку Вероніку та сина Олександра. Також в Арестовича є донька від першого шлюбу — Аеліта.

Нагороди Олексія Арестовича

• Пам’ятний нагрудний знак Головного управління розвідки МОУ “Захиснику Вітчизни” (15 липня 2014 року)
• Пам’ятна нагорода Головного управління розвідки МОУ “Євген Березняк”
• Медаль командувача Сухопутних військ Збройних Сил України “За особливу службу” (липень 2019 року)
• Відзнаку Президента України “За участь в антитерористичній операції”
• Нагрудний знак “Знак пошани” (травень 2019 року).

Скандали Олексія Арестовича